Псалтирь 141
1 Господи, воззвах к Тебе, услыши мя: вонми гласу моления моего, внегда воззвати ми к Тебе.
Псалом Давидів. Господи, до Тебе кличу, поспіши до мене! Прислухайся до голосу мого, коли я кличу до Тебе.
2 Да исправится молитва моя яко кадило пред Тобою: воздеяние руку моею, жертва вечерняя.
Нехай молитва моя постане як кадіння приємне перед обличчям Твоїм і піднесені долоні мої – як жертвоприношення вечірнє.
3 Положи, Господи, хранение устом моим и дверь ограждения о устнах моих.
Господи, постав варту біля моїх вуст, стережи двері моїх губ.
4 Не уклони сердце мое в словеса лукавствия, непщевати вины о гресех с человеки делающими беззаконие: и не сочтуся со избранными их.
Не дай серцю моєму ухилитися в бік зла, щоб чинити нечестиво разом із беззаконними людьми, що коять гріх; і нехай не скуштую я їхніх насолод.
5 Накажет мя праведник милостию и обличит мя, елей же грешнаго да не намастит главы моея: яко еще и молитва моя во благоволениих их.
Нехай картає мене праведник – це милість; нехай докоряє мені – це [приємно], як олія на голову: не відмовиться голова моя від неї. Та все ще молюся я проти злодійства нечестивих:
6 Пожерты быша при камени судии их: услышатся глаголи мои, яко возмогоша.
Нехай би скинуті були судді їхні з країв скелі, і, може, тоді почули б слова мої, що вони лагідні.
Як орють землю й розбивають грудки на ній, так розкидані кості наші біля пащі царства смерті. (Sheol h7585)
8 Яко к Тебе, Господи, Господи, очи мои: на Тя уповах, не отими душу мою:
Але до Тебе, Господи, Владико, [звернені] мої очі; у Тобі я притулок знайшов, не покинь напризволяще душі моєї.
9 сохрани мя от сети, юже составиша ми, и от соблазн делающих беззаконие.
Убережи мене від тенет, що розкинуті для мене, і від сітей беззаконників.
10 Падут во мрежу свою грешницы: един есмь аз, дондеже прейду.
Нехай впадуть нечестиві у свої ж пастки, поки я мину [їх безпечно].
