Псалтирь 132
1 Помяни, Господи, Давида и всю кротость его:
Пісня сходження. Згадай, Господи, Давида й усі смирення його,
2 яко клятся Господеви, обещася Богу Иаковлю:
коли він присягнув Господеві, дав обітницю Могутньому [Богові] Якова:
3 аще вниду в селение дому моего, или взыду на одр постели моея:
«Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа,
4 аще дам сон очима моима, и веждома моима дремание, и покой скраниама моима:
не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання,
5 дондеже обрящу место Господеви, селение Богу Иаковлю.
аж поки не знайду місця для Господа, помешкання для Могутнього Якового [Бога]».
6 Се, слышахом я во Евфрафе, обретохом я в полях Дубравы:
Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара.
7 внидем в селения Его, поклонимся на место, идеже стоясте нозе Его.
Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя.
8 Воскресени, Господи, в покой Твой, Ты и кивот святыни Твоея.
Повстань, Господи, [прийди] до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї.
9 Священницы Твои облекутся правдою, и преподобнии Твои возрадуются.
Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають.
10 Давида ради раба Твоего, не отврати лице помазаннаго Твоего.
Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця.
11 Клятся Господь Давиду истиною, и не отвержется ея: от плода чрева твоего посажду на престоле твоем.
Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: «[Нащадка] від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол.
12 Аще сохранят сынове твои завет Мой и свидения Моя сия, имже научу я, и сынове их до века сядут на престоле твоем.
Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть».
13 Яко избра Господь Сиона, изволи и в жилище Себе.
Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому:
14 Сей покой Мой во век века, зде вселюся, яко изволих и.
«Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його.
15 Ловитву его благословляяй благословлю, нищыя его насыщу хлебы:
Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом.
16 священники его облеку во спасение, и преподобнии его радостию возрадуются.
Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати.
17 Тамо возращу рог Давидови, уготовах светилник помазанному Моему.
Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві.
18 Враги его облеку студом, на немже процветет святыня моя.
Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».
