Псалтирь 127

1 Аще не Господь созиждет дом, всуе трудишася зиждущии: аще не Господь сохранит град, всуе бде стрегий.

Пісня сходження Соломонова. Якщо Господь не будує дому, марно працюють над ним будівничі. Якщо Господь не стереже міста, марно пильнує охорона.

2 Всуе вам есть утреневати: востанете по седении ядущии хлеб болезни, егда даст возлюбленным Своим сон.

Марно ви вдосвіта встаєте, допізна сидите [і] їсте хліб скорботний, тоді як Він дає сон Своєму улюбленцеві.

3 Се, достояние Господне сынове, мзда плода чревняго.

Ось спадщина Господня – діти, нагорода [від Нього] – плід утроби.

4 Яко стрелы в руце сильнаго, тако сынове оттрясенных.

Як стріли в руці воїна, так сини юності.

5 Блажен, иже исполнит желание свое от них: не постыдятся, егда глаголют врагом своим во вратех.

Блаженний той, хто наповнив ними свій сагайдак. Не осоромляться вони, коли говоритимуть із ворогами біля воріт [міста].