Псалтирь 125

1 Надеющиися на Господа, яко гора Сион: не подвижится в век живый во Иерусалиме.

Пісня сходження. Ті, хто надію покладає на Господа, – немов гора Сіон, яка не захитається, [але] повік перебуває.

2 Горы окрест его, и Господь окрест людий Своих, отныне и до века.

Як гори навколо Єрусалима, так Господь навколо Свого народу віднині й повіки.

3 Яко не оставит Господь жезла грешных на жребий праведных, яко да не прострут праведнии в беззакония рук своих.

Не спочине жезл нечестивих над долею праведних, щоб не простягнули праведні руки свої до беззаконня.

4 Ублажи, Господи, благия и правыя сердцем.

Господи, будь добрим до добрих і справедливих у серцях своїх!

5 Уклоняющыяся же в развращения отведет Господь с делающими беззаконие: мир на Израиля.

А тих, хто блукає манівцями своїми, нехай полишить Господь ходити разом із тим, хто чинить беззаконня. Мир над Ізраїлем!