Псалтирь 119
1 Блажени непорочнии в путь, ходящии в законе Господни.
Блаженні ті, чия дорога невинна, хто ходить [по ній] за Законом Господнім.
2 Блажени испытающии свидения Его, всем сердцем взыщут Его.
Блаженні ті, що дотримуються одкровень Його, усім серцем шукають Його.
3 Не делающии бо беззакония в путех Его ходиша.
Вони не чинять беззаконня, ходять Його шляхами.
4 Ты заповедал еси заповеди Твоя сохранити зело:
Ти заповів настанов Твоїх триматися твердо.
5 дабы исправилися путие мои, сохранити оправдания Твоя.
О, якби утверджувалися дороги мої в дотриманні постанов Твоїх!
6 Тогда не постыжуся, внегда призрети ми на вся заповеди Твоя.
Тоді не посоромився б я, дивлячись на всі Твої заповіді.
7 Исповемся Тебе в правости сердца, внегда научитимися судбам правды Твоея.
Буду славити Тебе в щирості серця, навчаючись законів правосуддя Твого.
8 Оправдания Твоя сохраню: не остави мене до зела.
Постанов Твоїх я дотримуватися буду, не покидай же мене назавжди.
9 В чесом исправит юнейший путь свой? Внегда сохранити словеса Твоя.
Як зможе юнак тримати стежку свою в чистоті? Дотримуючись Твого слова.
10 Всем сердцем моим взысках Тебе: не отрини мене от заповедий Твоих.
Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені ухилитися від заповідей Твоїх.
11 В сердцы моем скрых словеса Твоя, яко да не согрешу Тебе.
У серці моєму сховав я сказане Тобою, щоб не згрішив я проти Тебе.
12 Благословен еси, Господи: научи мя оправданием Твоим.
Благословенний Ти, Господи! Навчи мене постанов Твоїх.
13 Устнама моима возвестих вся судбы уст Твоих.
Вустами моїми я звіщаю усі закони правосуддя із уст Твоїх.
14 На пути свидений Твоих насладихся, яко о всяком богатстве.
На шляху одкровень Твоїх радію я, ніби великими статками.
15 В заповедех Твоих поглумлюся, и уразумею пути Твоя.
Про настанови Твої я роздумую й стежки Твої споглядаю.
16 Во оправданиих Твоих поучуся: не забуду словес Твоих.
Я підбадьорююся постановами Твоїми, не забуваю Твого слова.
17 Воздаждь рабу Твоему: живи мя, и сохраню словеса Твоя.
Віддяч добром слузі Своєму, я житиму й буду дотримуватися слова Твого.
18 Открый очи мои, и уразумею чудеса от закона Твоего.
Відкрий мої очі, і я побачу чудеса Закону Твого.
19 Пришлец аз есмь на земли: не скрый от мене заповеди Твоя.
Приходьком живу я на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20 Возлюби душа моя возжелати судбы Твоя на всякое время.
Зомліла душа моя, прагнучи повсякчасно Твоїх законів правосуддя.
21 Запретил еси гордым: прокляти уклоняющиися от заповедий Твоих.
Ти звинуватив проклятих зухвальців, що від заповідей Твоїх ухиляються.
22 Отими от мене понос и уничижение, яко свидений Твоих взысках.
Зніми з мене ганьбу й сором, адже одкровень Твоїх я дотримуюся.
23 Ибо седоша князи и на мя клеветаху, раб же Твой глумляшеся во оправданиих Твоих:
Хоча князі сидять і змовляються проти мене, та слуга Твій роздумує над постановами Твоїми.
24 ибо свидения Твоя поучение мое есть, и совети мои оправдания Твоя.
Одкровення ж Твої – мої радощі, порадники мої.
25 Прильпе земли душа моя: живи мя по словеси Твоему.
Прилинула до пороху душа моя, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
26 Пути моя возвестих, и услышал мя еси: научи мя оправданием Твоим.
Я розповів [Тобі] про дороги свої, і Ти відповів мені; навчи мене постанов Своїх.
27 Путь оправданий Твоих вразуми ми, и поглумлюся в чудесех Твоих.
Дай мені зрозуміти шлях настанов Твоїх, і я роздумувати буду над чудесами Твоїми.
28 Воздрема душа моя от уныния: утверди мя в словесех Твоих.
Розпливлася від смутку душа моя, зміцни мене згідно зі словом Твоїм.
29 Путь неправды отстави от мене и законом Твоим помилуй мя.
Дорогу неправди віддали від мене і Законом Твоїм як милістю мене обдаруй.
30 Путь истины изволих и судбы Твоя не забых.
Я обрав дорогу істини, закони правосуддя поставив [перед собою].
31 Прилепихся свидением Твоим, Господи, не посрами мене.
Я прилинув до одкровень Твоїх, Господи, не дай мені осоромитися.
32 Путь заповедий Твоих текох, егда разширил еси сердце мое.
Побіжу я дорогою заповідей Твоїх, коли ти розуміння моє розшириш.
33 Законоположи мне, Господи, путь оправданий Твоих, и взыщу и выну:
Навчи мене, Господи, шляху постанов Твоїх, і я буду дотримуватися його до кінця.
34 вразуми мя, и испытаю закон Твой и сохраню и всем сердцем моим.
Дай мені розуміння, і я дотримуватися Закону Твого буду й виконуватиму його всім серцем.
35 Настави мя на стезю заповедий Твоих, яко тую восхотех.
Поведи мене стежкою заповідей Твоїх, адже на ній я знаходжу задоволення.
36 Приклони сердце мое во свидения Твоя, а не в лихоимство.
Прихили серце моє до Твоїх одкровень, а не до корисливості.
37 Отврати очи мои еже не видети суеты: в пути Твоем живи мя.
Відведи очі мої, щоб не бачили марноти; оживляй мене на шляху Твоєму.
38 Постави рабу Твоему слово Твое в страх Твой.
Виконай усе сказане Тобою рабові Своєму, який боїться Тебе.
39 Отими поношение мое, еже непщевах: яко судбы Твоя благи.
Відверни від мене ганьбу, якої я жахаюся, адже закони правосуддя Твого добрі.
40 Се, возжелах заповеди Твоя: в правде Твоей живи мя.
О, як я прагну настанов Твоїх! Оживляй мене праведністю Своєю.
41 И да приидет на мя милость Твоя, Господи, спасение Твое по словеси Твоему:
Нехай прийде до мене, Господи, милість Твоя, спасіння Твоє згідно зі словом Твоїм.
42 и отвещаю поношающым ми слово, яко уповах на словеса Твоя.
Тоді відповім я тому, хто словом ганьбить мене, адже я слову Твоєму довіряю.
43 И не отими от уст моих словесе истинна до зела, яко на судбы Твоя уповах:
Ніколи не забирай слова істини від моїх вуст, бо на суди Твої [справедливі] я сподіваюся.
44 и сохраню закон Твой выну, в век и в век века.
Я буду дотримуватися Закону Твого завжди, повік-віків,
45 И хождах в широте, яко заповеди Твоя взысках:
і ходитиму вільно, бо настанов Твоїх я шукаю.
46 и глаголах о свидениих Твоих пред цари и не стыдяхся:
І говоритиму я про одкровення Твої перед царями, і не буду осоромлений;
47 и поучахся в заповедех Твоих, яже возлюбих зело:
і радітиму Твоїм заповідям, які я полюбив.
48 и воздвигох руце мои к заповедем Твоим, яже возлюбих, и глумляхся во оправданиих Твоих.
Тоді простягну долоні свої до заповідей Твоїх, які я полюбив, і роздумувати буду про постанови Твої.
49 Помяни словеса Твоя рабу Твоему, ихже упование дал ми еси.
Згадай слово [Своє] до слуги Твого, на яке Ти заповів мені сподіватися.
50 То мя утеши во смирении моем, яко слово Твое живи мя.
Це – втіха у скорботі моїй, що слово Твоє оживляє мене.
51 Гордии законопреступоваху до зела: от закона же Твоего не уклонихся.
Зухвальці надмірно насміхаються з мене, та від Закону Твого я не ухиляюся.
52 Помянух судбы Твоя от века, Господи, и утешихся.
Згадую Твої одвічні закони правосуддя, Господи, і втішаюся я.
53 Печаль прият мя от грешник, оставляющих закон Твой.
Жах охоплює мене через нечестивців, що Закон Твій полишають.
54 Пета бяху мне оправдания Твоя на месте пришелствия моего.
Співом стали для мене постанови Твої в домі, де я мешкаю.
55 Помянух в нощи имя Твое, Господи, и сохраних закон Твой.
Я згадую вночі ім’я Твоє, Господи, і дотримуюся Закону Твого.
56 Сей бысть мне, яко оправданий Твоих взысках.
Моїм він став, бо настанов Твоїх я дотримуюся.
57 Часть моя еси, Господи: рех сохранити закон Твой.
Господи, – сказав я, – доля моя – дотримуватися Твоїх слів.
58 Помолихся лицу Твоему всем сердцем моим: помилуй мя по словеси Твоему.
Шукав я прихильності обличчя Твого усім серцем: помилуй мене згідно зі словом Твоїм.
59 Помыслих пути Твоя и возвратих нозе мои во свидения Твоя.
Я обдумував дороги свої й повертав ноги мої до одкровень Твоїх,
60 Уготовихся и не смутихся сохранити заповеди Твоя.
поспішав і не зволікав виконувати заповіді Твої.
61 Ужя грешник обязашася мне, и закона Твоего не забых.
Кайдани нечестивців облягли мене, та не забув я Закону Твого.
62 Полунощи востах исповедатися Тебе о судбах правды Твоея.
Опівночі вставав я славити Тебе за справедливі суди Твої.
63 Причастник аз есмь всем боящымся Тебе и хранящым заповеди Твоя.
Я спільник усім, хто боїться Тебе й хто дотримується настанов Твоїх.
64 Милости Твоея, Господи, исполнь земля: оправданием Твоим научи мя.
Милістю Твоєю, Господи, наповнена земля; навчи мене постанов Твоїх.
65 Благость сотворил еси с рабом Твоим, Господи, по словеси Твоему:
Добре вчинив Ти зі слугою Своїм згідно зі словом Твоїм, Господи.
66 благости и наказанию и разуму научи мя, яко заповедем Твоим веровах.
Доброго розуміння й пізнання навчи мене, адже я повірив заповідям Твоїм.
67 Прежде даже не смиритимися, аз прегреших: сего ради слово Твое сохраних.
Перш ніж я зазнав страждання мого, я блукав, але тепер слова Твого дотримуюся.
68 Благ еси Ты, Господи: и благостию Твоею научи мя оправданием Твоим.
Добрий Ти і чиниш добро, [тож] навчи мене постанов Своїх.
69 Умножися на мя неправда гордых: аз же всем сердцем моим испытаю заповеди Твоя.
Плетуть зухвальці на мене неправду, я ж усім серцем триматимусь настанов Твоїх.
70 Усырися яко млеко сердце их: аз же закону Твоему поучихся.
Нечулим, немов лій, стало їхнє серце, я ж Законом Твоїм себе підбадьорюю.
71 Благо мне, яко смирил мя еси, яко да научуся оправданием Твоим.
Добре мені, що постраждав я, щоб навчитися постанов Твоїх.
72 Благ мне закон уст Твоих паче тысящ злата и сребра.
Ліпший для мене Закон Твій, аніж тисячі [зливків] золота й срібла.
73 Руце Твои сотвористе мя и создасте мя: вразуми мя, и научуся заповедем Твоим.
Руки Твої створили й утвердили мене; дай мені розуміння, і я навчуся заповідей Твоїх.
74 Боящиися Тебе узрят мя и возвеселятся, яко на словеса Твоя уповах.
Побачать мене ті, хто боїться Тебе, і зрадіють, бо на слово Твоє я сподіваюся.
75 Разумех, Господи, яко правда судбы Твоя, и воистинну смирил мя еси.
Я знаю, Господи, що справедливі суди Твої, і через вірність Свою Ти дав мені зазнати страждання.
76 Буди же милость Твоя, да утешит мя, по словеси Твоему рабу Твоему:
Нехай милість Твоя стане втіхою моєю, згідно зі словом Твоїм, [даним] слузі Твоєму.
77 да приидут мне щедроты Твоя, и жив буду, яко закон Твой поучение мое есть:
Нехай прийде до мене милосердя Твоє, і я оживу, адже Закон Твій – втіха моя.
78 да постыдятся гордии, яко неправедно беззаконноваша на мя: аз же поглумлюся в заповедех Твоих.
Нехай же посоромляться зухвальці за те, що безвинно пригнічують мене; а я роздумувати буду над настановами Твоїми.
79 Да обратят мя боящиися Тебе и ведящии свидения Твоя.
Нехай навернуться до мене ті, хто боїться Тебе й знає одкровення Твої.
80 Буди сердце мое непорочно во оправданиих Твоих, яко да не постыжуся.
Нехай серце моє буде невинним щодо постанов Твоїх, щоб я не осоромився.
81 Изчезает во спасение Твое душа моя, на словеса Твоя уповах:
Знемагає душа моя від туги за спасінням Твоїм, але я на слово Твоє сподіваюся.
82 изчезоша очи мои в слово Твое, глаголюще: когда утешиши мя?
Тануть очі мої, на слово Твоє [чекаючи] й кажучи: «Коли Ти втішиш мене?»
83 Зане бых яко мех на слане: оправданий Твоих не забых.
Бо я став, немов міх у диму, та постанов Твоїх я не забуваю.
84 Колико есть дний раба Твоего? Когда сотвориши ми от гонящих мя суд?
Скільки днів [відведено] слузі Твоєму? Коли ж Ти вчиниш суд над переслідувачами моїми?
85 Поведаша мне законопреступницы глумления, но не яко закон Твой, Господи.
Зухвальці викопали мені ями всупереч Закону Твоєму.
86 Вся заповеди Твоя истина: неправедно погнаша мя, помози ми.
Усі заповіді Твої – істина. Мене неправедно переслідують, допоможи мені.
87 Вмале не скончаша мене на земли: аз же не оставих заповедий Твоих.
Мало не згубили мене на землі, та настанов Твоїх я не залишив.
88 По милости Твоей живи мя, и сохраню свидения уст Твоих.
За милістю Своєю оживи мене, і я буду дотримуватися одкровення вуст Твоїх.
89 Во век, Господи, слово Твое пребывает на небеси.
Навіки, Господи, слово Твоє утверджене на небесах;
90 В род и род истина Твоя: основал еси землю, и пребывает.
з роду в рід – вірність Твоя. Ти утвердив землю, і вона стоїть;
91 Учинением Твоим пребывает день: яко всяческая работна Тебе.
за Твоїми законами правосуддя все стоїть донині, бо все Тобі служить.
92 Яко аще бы не закон Твой поучение мое был, тогда убо погибл бых во смирении моем:
Якби Закон Твій не був моєю втіхою, то я загинув би в скорботі своїй.
93 во век не забуду оправданий Твоих, яко в них оживил мя еси.
Я повіки не забуду настанов Твоїх, адже ними Ти оживляєш мене.
94 Твой есмь аз, спаси мя: яко оправданий Твоих взысках.
Я – Твій, врятуй же мене, адже прагну я настанов Твоїх.
95 Мене ждаша грешницы погубити мя: свидения Твоя разумех.
Нечестиві очікують, щоб погубити мене, та я роздумую над одкровеннями Твоїми.
96 Всякия кончины видех конец: широка заповедь Твоя зело.
Я бачив межу всілякої досконалості, та заповідь Твоя безмежно широка!
97 Коль возлюбих закон Твой, Господи: весь день поучение мое есть.
Як люблю я Закон Твій! Роздумую над ним цілий день.
98 Паче враг моих умудрил мя еси заповедию Твоею, яко в век моя есть.
Заповіддю Своєю Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх, бо вона навіки зі мною.
99 Паче всех учащих мя разумех, яко свидения Твоя поучение мое есть.
Я став розумнішим від усіх вчителів моїх, бо одкровення Твої – мої роздуми.
100 Паче старец разумех, яко заповеди Твоя взысках.
Я розумію більше, ніж старці, бо настанови Твої дотримую.
101 От всякаго пути лукава возбраних ногам моим, яко да сохраню словеса Твоя:
Від усілякої лихої стежки утримую ноги мої, щоб виконувати Твоє слово.
102 от судеб Твоих не уклонихся, яко Ты законоположил ми еси.
Від Твоїх законів правосуддя не відступаю, адже Ти навчаєш мене.
103 Коль сладка гортани моему словеса Твоя: паче меда устом моим.
Які солодкі для мого піднебіння слова Твої! Вони солодші, ніж мед, для вуст моїх.
104 От заповедий Твоих разумех: сего ради возненавидех всяк путь неправды.
Від настанов Твоїх я набираюсь розуміння, тому ненавиджу всяку стежку неправди.
105 Светилник ногама моима закон Твой, и свет стезям моим.
Слово Твоє – світильник для ноги моєї і світло для стежки моєї.
106 Кляхся и поставих сохранити судбы правды Твоея.
Присягнув я виконувати справедливі закони правосуддя Твого і виконаю це.
107 Смирихся до зела: Господи, живи мя по словеси Твоему.
Постраждав я занадто, Господи, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
108 Вольная уст моих благоволи же, Господи, и судбам Твоим научи мя.
Добровільні жертви вуст моїх нехай приємними будуть Тобі, Господи, і навчи мене Твоїх законів правосуддя.
109 Душа моя в руку Твоею выну, и закона Твоего не забых.
Душа моя завжди в моїй руці, та Закону Твого я не забуваю.
110 Положиша грешницы сеть мне: и от заповедий Твоих не заблудих.
Нечестиві розставили тенета для мене, але від настанов Твоїх я не ухиляюся.
111 Наследовах свидения Твоя во век, яко радование сердца моего суть:
Я прийняв, як вічний спадок, одкровення Твої, адже вони – радість мого серця.
112 приклоних сердце мое сотворити оправдания Твоя в век за воздаяние.
Нахилив я серце своє до того, щоб дотримувати постанови Твої повіки, до кінця.
113 Законопреступныя возненавидех, закон же Твой возлюбих.
Ненавиджу двоєдушних людей, а Закон Твій люблю.
114 Помощник мой и заступник мой еси Ты: на словеса Твоя уповах.
Ти – сховище моє й щит; на слово Твоє сподіваюся.
115 Уклонитеся от мене, лукавнующии, и испытаю заповеди Бога моего.
Відступіться від мене, злодії, і я буду дотримуватися заповідей Бога мого.
116 Заступи мя по словеси Твоему, и жив буду: и не посрами мене от чаяния моего:
Підтримай мене згідно зі словом Твоїм, і я житиму; і не дай мені осоромитися в надії моїй.
117 помози ми, и спасуся, и поучуся во оправданиих Твоих выну.
Підтримай мене, і я буду врятований, і постанови Твої завжди споглядатиму.
118 Уничижил еси вся отступающыя от оправданий Твоих: яко неправедно помышление их.
Ти відкидаєш усіх, хто ухиляється від постанов Твоїх, бо хитрощі їхні – неправда.
119 Преступающыя непщевах вся грешныя земли: сего ради возлюбих свидения Твоя.
Немов золу, відкинеш Ти усіх нечестивців землі; тому я полюбив одкровення Твої.
120 Пригвозди страху Твоему плоти моя: от судеб бо Твоих убояхся.
Тремтить від страху перед Тобою тіло моє, і судів Твоїх я боюся.
121 Сотворих суд и правду: не предаждь мене обидящым мя.
Я чинив правосудно й справедливо, – не залишай же мене [на поталу] моїм гнобителям.
122 Восприими раба Твоего во благо, да не оклеветают мене гордии.
Заступися за слугу Свого на добро, не дай зухвалим пригнічувати мене.
123 Очи мои изчезосте во спасение Твое и в слово правды Твоея:
Очі мої тануть, чекаючи на Твій порятунок і на слова Твоєї правди.
124 сотвори с рабом Твоим по милости Твоей, и оправданием Твоим научи мя.
Вчини з рабом Своїм за милістю Твоєю й навчи мене постанов Своїх.
125 Раб Твой есмь аз: вразуми мя, и увем свидения Твоя.
Я – слуга Твій, настав мене, і я пізнаю одкровення Твої.
126 Время сотворити Господеви: разориша закон Твой.
Час діяти, Господи: Законом Твоїм знехтували.
127 Сего ради возлюбих заповеди Твоя паче злата и топазиа.
Тому полюбив я заповіді Твої більше від золота, щирого золота;
128 Сего ради ко всем заповедем Твоим направляхся, всяк путь неправды возненавидех.
тому всі настанови Твої визнаю справедливими, а всіляку стежку неправди ненавиджу.
129 Дивна свидения Твоя: сего ради испыта я душа моя.
Дивовижні одкровення Твої, тому душа моя береже їх.
130 Явление словес Твоих просвещает и вразумляет младенцы.
Розкриття Твоїх слів просвітлює, напоумлює простих.
131 Уста моя отверзох и привлекох дух, яко заповедий Твоих желах.
Уста свої розкриваю й прагну, бо жадаю заповідей Твоїх.
132 Призри на мя и помилуй мя, по суду любящих имя Твое.
Обернися до мене й змилуйся, як [зазвичай поводишся] Ти справедливо з тими, хто любить ім’я Твоє.
133 Стопы моя направи по словеси Твоему, и да не обладает мною всякое беззаконие:
Зміцни мої стопи словом Твоїм і не дай жодному беззаконню оволодіти мною.
134 избави мя от клеветы человеческия, и сохраню заповеди Твоя.
Визволи мене від гноблення людського, і я дотримуватися буду настанов Твоїх.
135 Лице Твое просвети на раба Твоего и научи мя оправданием Твоим.
Обличчям Своїм осяй слугу Твого й навчи мене постанов Твоїх.
136 Исходища водная изведосте очи мои, понеже не сохраних закона Твоего.
Потоками водними течуть мої очі, бо не дотримуються Закону Твого.
137 Праведен еси, Господи, и прави суди Твои:
Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138 заповедал еси правду свидения Твоя, и истину зело.
Одкровення, заповідані Тобою, досконало справедливі й істинні.
139 Истаяла мя есть ревность Твоя: яко забыша словеса Твоя врази мои.
Знесилився я через ревність мою, бо забули мої супротивники слова Твої.
140 Разжжено слово Твое зело, и раб Твой возлюби е.
Слово Твоє випробуване досконало, і слуга Твій любить його.
141 Юнейший аз есмь и уничижен: оправданий Твоих не забых.
Я нікчемний і зганьблений, [але] настанов Твоїх не забуваю.
142 Правда Твоя правда во век, и закон Твой истина.
Правда Твоя – правда вічна, і Закон Твій – істина.
143 Скорби и нужди обретоша мя: заповеди Твоя поучение мое.
Тіснота й скорбота спіткали мене, [але] заповіді Твої – втіха моя.
144 Правда свидения Твоя в век: вразуми мя, и жив буду.
Правда одкровень Твоїх вічна, напоум мене, і я житиму.
145 Воззвах всем сердцем моим, услыши мя, Господи: оправдания Твоя взыщу.
Я кличу всім серцем – дай мені відповідь, Господи, і я буду дотримуватися постанов Твоїх.
146 Воззвах Ти, спаси мя, и сохраню свидения Твоя.
Я кличу Тебе, врятуй мене, і я буду дотримуватись одкровень Твоїх.
147 Предварих в безгодии и воззвах: на словеса Твоя уповах.
Перед ранковими сутінками волаю я, на слово Твоє сподіваюся.
148 Предваристе очи мои ко утру, поучитися словесем Твоим.
Випереджають очі мої ранкову сторожу, щоб роздумувати над словом Твоїм.
149 Глас мой услыши, Господи, по милости Твоей: по судбе Твоей живи мя.
Почуй мій голос заради милості Твоєї, Господи, відповідно до [справедливого] суду Твого оживи мене.
150 Приближишася гонящии мя беззаконием: от закона же Твоего удалишася.
Наблизилися до мене зловмисники, [та] від Закону Твого віддалилися.
151 Близ еси Ты, Господи, и вси путие Твои истина.
Ти ж близько, Господи, і всі заповіді Твої – істина.
152 Исперва познах от свидений Твоих, яко в век основал я еси.
Здавна знаю я про одкровення Твої, що Ти їх встановив навіки.
153 Виждь смирение мое и изми мя: яко закона Твоего не забых.
Поглянь на приниження моє й визволи мене, адже Закону Твого не забуваю я.
154 Суди суд мой и избави мя: словесе ради Твоего живи мя.
Вступися в судову тяганину мою й визволи мене, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
155 Далече от грешник спасение, яко оправданий Твоих не взыскаша.
Далеке від нечестивців спасіння, бо не шукають постанов Твоїх.
156 Щедроты Твоя многи, Господи: по судбе Твоей живи мя.
Щедроти Твої численні, Господи, оживи мене відповідно до [справедливого] суду Твого.
157 Мнози изгонящии мя и стужающии ми: от свидений Твоих не уклонихся.
Численні переслідувачі й супротивники мої, але від одкровень Твоїх я не ухиляюся.
158 Видех неразумевающыя и истаях: яко словес Твоих не сохраниша.
Дивлюся на відступників з огидою, бо слова Твого вони не дотримують.
159 Виждь, яко заповеди Твоя возлюбих: Господи, по милости Твоей живи мя.
Подивися, як люблю я Твої настанови, Господи, заради милості Твоєї оживи мене.
160 Начало словес Твоих истина, и во век вся судбы правды Твоея.
Сутність слів Твоїх – істина, вічні справедливі закони правосуддя Твого.
161 Князи погнаша мя туне: и от словес Твоих убояся сердце мое.
Князі переслідують мене безвинно, але серце моє боїться Твого слова.
162 Возрадуюся аз о словесех Твоих, яко обретаяй корысть многу.
Радію я слову Твоєму, наче спіткав здобич велику.
163 Неправду возненавидех и омерзих: закон же Твой возлюбих.
Я ненавиджу неправду, бриджуся нею, Закон же Твій люблю.
164 Седмерицею днем хвалих Тя о судбах правды Твоея.
Сім разів на день прославляю Тебе за справедливі суди Твої.
165 Мир мног любящым закон Твой, и несть им соблазна.
Великий мир у тих, хто любить Закон Твій, немає в них спотикання.
166 Чаях спасения Твоего, Господи, и заповеди Твоя возлюбих.
Очікую спасіння Твого, Господи, і виконую заповіді Твої.
167 Сохрани душа моя свидения Твоя и возлюби я зело.
Душа моя береже одкровення Твої і любить їх дуже.
168 Сохраних заповеди Твоя и свидения Твоя, яко вси путие мои пред Тобою, Господи.
Я дотримуюсь настанов і одкровень Твоїх, бо всі дороги мої перед Тобою.
169 Да приближится моление мое пред Тя, Господи: по словеси Твоему вразуми мя.
Нехай наблизиться волання моє до обличчя Твого, Господи, дай мені розуміння, що відповідає слову Твоєму.
170 Да внидет прошение мое пред Тя: Господи, по словеси Твоему избави мя.
Нехай прийде благання моє перед обличчя Твоє, визволи мене за словом Твоїм.
171 Отрыгнут устне мои пение, егда научиши мя оправданием Твоим.
Переливатимуться вуста мої хвалою, коли Ти навчиш мене постанов Своїх.
172 Провещает язык мой словеса Твоя, яко вся заповеди Твоя правда.
Проголошуватиме язик мій слово Твоє, бо всі заповіді Твої – справедливі.
173 Да будет рука Твоя еже спасти мя, яко заповеди Твоя изволих.
Нехай рука Твоя буде мені допомогою, адже я обрав Твої настанови.
174 Возжелах спасение Твое, Господи, и закон Твой поучение мое есть.
Я прагну спасіння Твого, Господи, і Закон Твій – втіха моя.
175 Жива будет душа моя и восхвалит Тя: и судбы Твоя помогут мне.
Нехай живе душа моя й прославляє Тебе і нехай допоможуть мені Твої закони правосуддя.
176 Заблудих яко овча погибшее: взыщи раба Твоего, яко заповедий Твоих не забых.
Заблукав я, немов вівця загублена. Шукай слугу Свого, адже заповідей Твоїх я не забув.
