Псалтирь 118
1 Исповедайтеся Господеви, яко благ, яко в век милость Его.
Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя.
2 Да речет убо дом Израилев: яко благ, яко в век милость Его.
Нехай скаже Ізраїль: «Бо навіки Його милосердя!»
3 Да речет убо дом Ааронь: яко благ, яко в век милость Его.
Нехай скаже дім Ааронів: «Бо навіки Його милосердя!»
4 Да рекут убо вси боящиися Господа: яко благ, яко в век милость Его.
Нехай скажуть ті, що бояться Господа: «Бо навіки Його милосердя!»
5 От скорби призвах Господа, и услыша мя в пространство.
Із тісноти покликав я Господа – Господь відповів мені, [вивів мене] на просторе місце.
6 Господь мне помощник, и не убоюся: что сотворит мне человек?
Господь зі мною – не боятимуся! Що зробить мені людина?
7 Господь мне помощник, и аз воззрю на враги моя.
Господь зі мною, щоб допомагати мені – буду дивитися [переможно] на моїх ненависників.
8 Благо есть надеятися на Господа, нежели надеятися на человека:
Краще захисту шукати в Господа, ніж надіятися на людину.
9 благо есть уповати на Господа, нежели уповати на князи.
Краще захисту шукати в Господа, ніж надіятися на шляхетних [мужів].
10 Вси языцы обыдоша мя, и именем Господним противляхся им:
Усі народи оточили мене, та іменем Господнім я знищив їх.
11 обышедше обыдоша мя, и именем Господним противляхся им:
Оточили мене, обступили з усіх боків, та іменем Господнім я знищив їх.
12 обыдоша мя яко пчелы сот, и разгорешася яко огнь в тернии: и именем Господним противляхся им.
Оточили мене, як бджоли, та згасли, немов вогонь у терені: іменем Господнім я знищив їх.
13 Отриновен превратихся пасти, и Господь прият мя.
Ти штовхнув мене, [вороже], так сильно, щоб я впав, та Господь допоміг мені.
14 Крепость моя и пение мое Господь, и бысть ми во спасение.
Сила моя і пісня моя – Господь; Він став моїм спасінням.
15 Глас радости и спасения в селениих праведных: десница Господня сотвори силу.
Голос радості й перемоги в наметах праведників: правиця Господня діє могутньо!
16 Десница Господня вознесе мя, десница Господня сотвори силу.
Правиця Господня піднята вгору, правиця Господня діє могутньо!
17 Не умру, но жив буду и повем дела Господня.
Не помру, але буду жити й розповідати про діяння Господа.
18 Наказуя наказа мя Господь, смерти же не предаде мя.
Господь покарав мене тяжко, та не віддав мене на смерть.
19 Отверзите мне врата правды: вшед в ня, исповемся Господеви.
Відчиніть мені брами правди, я увійду до них, прославлю Господа.
20 Сия врата Господня: праведнии внидут в ня.
Це брама Господня, у яку входять праведні.
21 Исповемся Тебе, яко услышал мя еси и был еси мне во спасение.
Прославлю Тебе, бо Ти відповів мені й став моїм спасінням.
22 Камень, егоже небрегоша зиждущии, сей бысть во главу угла:
Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем!
23 от Господа бысть сей, и есть дивен во очесех наших.
Від Господа це було, як дивно це в очах наших!
24 Сей день, егоже сотвори Господь, возрадуемся и возвеселимся в онь.
Цей день створив Господь: веселімося й радіймо сьогодні!
25 О, Господи, спаси же: о, Господи, поспеши же.
О Господи, врятуй же, о Господи, даруй нам успіх!
26 Благословен грядый во имя Господне: благословихом вы из дому Господня.
Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа! Благословляємо вас із дому Господнього!
27 Бог Господь, и явися нам: составите праздник во учащающих до рог олтаревых.
Бог – це Господь, і Він осяяв нас. В’яжіть мотузками жертву святкову, ведіть до рогів жертовника.
28 Бог мой еси Ты, и исповемся Тебе: Бог мой еси Ты, и вознесу Тя: исповемся Тебе, яко услышал мя еси и был еси мне во спасение.
Ти – мій Бог, і я прославлю Тебе. Боже мій, я величатиму Тебе.
29 Исповедайтеся Господеви, яко благ, яко в век милость Его.
Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя.
