Псалтирь 11

1 В конец, псалом Давиду. На Господа уповах, како речете души моей: превитай по горам, яко птица?

Керівнику хору. Псалом Давидів. На Господа я надію покладаю. Як же ви можете казати мені: «Лети-но на гору, мов птах!»

2 Яко се, грешницы налякоша лук, уготоваша стрелы в туле, состреляти во мраце правыя сердцем.

Бо ось нечестиві натягують луки, прикладають стріли на тятиву, щоб у темряві стріляти в справедливих серцем.

3 Зане яже ты совершил еси, они разрушиша: праведник же что сотвори?

Адже коли руйнуються підвалини, що може зробити праведний?

4 Господь во храме святем Своем. Господь, на небеси престол Его: очи Его на нищаго призираете, вежди Его испытаете сыны человеческия.

Господь у Своєму святому Храмі, Господь на Своєму небесному престолі. Його очі бачать, Його повіки випробовують синів людських.

5 Господь испытает праведнаго и нечестиваго: любяй же неправду ненавидит свою душу.

Господь випробовує праведного, а нечестивого й того, хто любить насильство, ненавидить Його душа.

6 Одождит на грешники сети: огнь и жупел, и дух бурен часть чаши их.

Він проллє дощем на нечестивих нещастя, вогонь, сірку, і вітер палючий – їхня частка з чаші [гніву].

7 Яко праведен Господь и правды возлюби: правоты виде лице Его.

Бо праведний Господь, любить правду; [тому тільки] справедливі побачать Його обличчя.