Псалтирь 107
1 Исповедайтеся Господеви, яко благ, яко в век милость Его.
Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
2 Да рекут избавленнии Господем, ихже избави из руки врага,
Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
3 и от стран собра их, от восток и запад, и севера и моря:
й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
4 заблудиша в пустыни безводней, пути града обителнаго не обретоша:
Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
5 алчуще и жаждуще, душа их в них изчезе.
Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
6 И воззваша ко Господу, внегда скорбети им, и от нужд их избави я:
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
7 и настави я на путь прав, внити во град обителный.
І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
8 Да исповедятся Господеви милости Его и чудеса Его сыновом человеческим:
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
9 яко насытил есть душу тщу, и душу алчущу исполни благ:
бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
10 седящыя во тме и сени смертней, окованныя нищетою и железом,
Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
11 яко преогорчиша словеса Божия, и совет Вышняго раздражиша.
за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
12 И смирися в трудех сердце их, и изнемогоша, и не бе помагаяй.
Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
13 И воззваша ко Господу, внегда скорбети им, и от нужд их спасе я:
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
14 и изведе я из тмы и сени смертныя, и узы их растерза.
І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
15 Да исповедятся Господеви милости Его и чудеса Его сыновом человеческим:
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
16 яко сокруши врата медная, и вереи железныя сломи.
бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
17 Восприят я от пути беззакония их: беззаконий бо ради своих смиришася.
Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
18 Всякаго брашна возгнушася душа их, и приближишася до врат смертных.
Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
19 И воззваша ко Господу, внегда скорбети им, и от нужд их спасе я:
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
20 посла слово Свое, и изцели я, и избави я от растлений их.
Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
21 Да исповедятся Господеви милости Его и чудеса Его сыновом человеческим:
Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
22 и да пожрут Ему жертву хвалы и да возвестят дела Его в радости.
і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
23 Сходящии в море в кораблех, творящии делания в водах многих,
Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
24 тии видеша дела Господня и чудеса Его во глубине.
бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
25 Рече, и ста дух бурен, и вознесошася волны его:
Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
26 восходят до небес и низходят до бездн: душа их в злых таяше:
Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
27 смятошася, подвигошася яко пияный, и вся мудрость их поглощена бысть.
Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
28 И воззваша ко Господу, внегда скорбети им, и от нужд их изведе я:
Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
29 и повеле бури, и ста в тишину, и умолкоша волны его.
Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
30 И возвеселишася, яко умолкоша, и настави я в пристанище хотения Своего.
Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
31 Да исповедятся Господеви милости Его и чудеса Его сыновом человеческим:
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
32 да вознесут Его в церкви людстей, и на седалищи старец восхвалят Его.
Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
33 Положил есть реки в пустыню и исходища водная в жажду,
Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
34 землю плодоносную в сланость, от злобы живущих на ней.
землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
35 Положил есть пустыню во езера водная и землю безводную во исходища водная.
Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
36 И насели тамо алчущыя, и составиша грады обителны:
І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
37 и насеяша (села) и насадиша винограды, и сотвориша плод житен.
засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
38 И благослови я, и умножишася зело: и скоты их не умали.
Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
39 И умалишася и озлобишася от скорби зол и болезни:
Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
40 излияся уничижение на князи их, и облазни я по непроходней, а не по пути.
Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
41 И поможе убогу от нищеты и положи яко овцы отечествия.
А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
42 Узрят правии и возвеселятся, и всякое беззаконие заградит уста своя.
Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
43 Кто премудр и сохранит сия? И уразумеют милости Господни.
Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.
