Псалтирь 106
1 Исповедайтеся Господеви, яко благ, яко в век милость Его.
Алілу́я!
2 Кто возглаголет силы Господни, слышаны сотворит вся хвалы Его?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Блажени хранящии суд и творящии правду во всякое время.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Помяни нас, Господи, во благоволении людий Твоих, посети нас спасением Твоим,
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 видети во благости избранныя Твоя, возвеселитися в веселии языка Твоего, хвалитися с достоянием Твоим.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Согрешихом со отцы нашими, беззаконновахом, неправдовахом:
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 отцы наши во Египте не разумеша чудес Твоих, ни помянуша множества милости Твоея: и преогорчиша восходяще в Чермное море.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 И спасе их имене Своего ради, сказати силу Свою:
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 и запрети Чермному морю, и изсяче: и настави я в бездне яко в пустыни.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 И спасе я из руки ненавидящих и избави я из руки врагов.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 Покры вода стужающыя им: ни един от них избысть.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 И вероваша словеси Его и воспеша хвалу Его.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Ускориша, забыша дела Его, не стерпеша совета Его:
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 и похотеша желанию в пустыни и искусиша Бога в безводней.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 И даде им прошение их, посла сытость в душы их.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 И прогневаша Моисеа в стану, Аарона святаго Господня.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Отверзеся земля и пожре Дафана и покры на сонмищи Авирона:
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 и разжжеся огнь в сонме их, пламень попали грешники.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 И сотвориша телца в Хориве и поклонишася истуканному:
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 и измениша славу Его в подобие телца ядущаго траву.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 И забыша Бога спасающаго их, сотворшаго велия во Египте,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 чудеса в земли Хамове, страшная в мори Чермнем.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 И рече потребити их, аще не бы Моисей избранный Его стал в сокрушении пред Ним, возвратити ярость Его, да не погубит их.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 И уничижиша землю желанную, не яша веры словеси Его:
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 и поропташа в селениих своих, не услышаша гласа Господня.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 И воздвиже руку Свою на ня, низложити я в пустыни,
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 и низложити семя их во языцех, и расточити я в страны.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 И причастишася Веельфегору и снедоша жертвы мертвых:
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 и раздражиша Его в начинаниих своих, и умножися в них падение.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 И ста Финеес и умилостиви, и преста сечь:
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 и вменися ему в правду, в род и род до века.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 И прогневаша Его на воде Пререкания, и озлоблен бысть Моисей их ради:
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 яко преогорчиша дух его и разнствова устнама своима.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Не потребиша языки, яже рече Господь им.
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 И смесишася во языцех и навыкоша делом их:
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 и поработаша истуканным их, и бысть им в соблазн.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 И пожроша сыны своя и дщери своя бесовом,
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 и пролияша кровь неповинную, кровь сынов своих и дщерей, яже пожроша истуканным Ханаанским: и убиена бысть земля их кровьми
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 и осквернися в делех их: и соблудиша в начинаниих своих.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 И разгневася яростию Господь на люди Своя и омерзи достояние Свое:
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 и предаде я в руки врагов, и обладаша ими ненавидящии их.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 И стужиша им врази их: и смиришася под руками их.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Множицею избави я: тии же преогорчиша Его советом своим, и смиришася в беззакониих своих.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 И виде Господь, внегда скорбети им, внегда услышаше моление их:
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 и помяну завет Свой, и раскаяся по множеству милости Своея:
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 и даде я в щедроты пред всеми пленившими я.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Спаси ны, Господи, Боже наш, и собери ны от язык, исповедатися имени Твоему святому, хвалитися во хвале Твоей.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Благословен Господь Бог Израилев от века и до века. И рекут вси людие: буди, буди.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
