Псалтирь 106
1 Исповедайтеся Господеви, яко благ, яко в век милость Его.
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Кто возглаголет силы Господни, слышаны сотворит вся хвалы Его?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 Блажени хранящии суд и творящии правду во всякое время.
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Помяни нас, Господи, во благоволении людий Твоих, посети нас спасением Твоим,
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 видети во благости избранныя Твоя, возвеселитися в веселии языка Твоего, хвалитися с достоянием Твоим.
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 Согрешихом со отцы нашими, беззаконновахом, неправдовахом:
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 отцы наши во Египте не разумеша чудес Твоих, ни помянуша множества милости Твоея: и преогорчиша восходяще в Чермное море.
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 И спасе их имене Своего ради, сказати силу Свою:
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 и запрети Чермному морю, и изсяче: и настави я в бездне яко в пустыни.
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 И спасе я из руки ненавидящих и избави я из руки врагов.
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 Покры вода стужающыя им: ни един от них избысть.
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 И вероваша словеси Его и воспеша хвалу Его.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 Ускориша, забыша дела Его, не стерпеша совета Его:
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 и похотеша желанию в пустыни и искусиша Бога в безводней.
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 И даде им прошение их, посла сытость в душы их.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 И прогневаша Моисеа в стану, Аарона святаго Господня.
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 Отверзеся земля и пожре Дафана и покры на сонмищи Авирона:
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 и разжжеся огнь в сонме их, пламень попали грешники.
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 И сотвориша телца в Хориве и поклонишася истуканному:
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 и измениша славу Его в подобие телца ядущаго траву.
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 И забыша Бога спасающаго их, сотворшаго велия во Египте,
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 чудеса в земли Хамове, страшная в мори Чермнем.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 И рече потребити их, аще не бы Моисей избранный Его стал в сокрушении пред Ним, возвратити ярость Его, да не погубит их.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 И уничижиша землю желанную, не яша веры словеси Его:
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 и поропташа в селениих своих, не услышаша гласа Господня.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 И воздвиже руку Свою на ня, низложити я в пустыни,
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 и низложити семя их во языцех, и расточити я в страны.
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 И причастишася Веельфегору и снедоша жертвы мертвых:
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 и раздражиша Его в начинаниих своих, и умножися в них падение.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 И ста Финеес и умилостиви, и преста сечь:
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 и вменися ему в правду, в род и род до века.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 И прогневаша Его на воде Пререкания, и озлоблен бысть Моисей их ради:
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 яко преогорчиша дух его и разнствова устнама своима.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 Не потребиша языки, яже рече Господь им.
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 И смесишася во языцех и навыкоша делом их:
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 и поработаша истуканным их, и бысть им в соблазн.
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 И пожроша сыны своя и дщери своя бесовом,
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 и пролияша кровь неповинную, кровь сынов своих и дщерей, яже пожроша истуканным Ханаанским: и убиена бысть земля их кровьми
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 и осквернися в делех их: и соблудиша в начинаниих своих.
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 И разгневася яростию Господь на люди Своя и омерзи достояние Свое:
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 и предаде я в руки врагов, и обладаша ими ненавидящии их.
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 И стужиша им врази их: и смиришася под руками их.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 Множицею избави я: тии же преогорчиша Его советом своим, и смиришася в беззакониих своих.
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 И виде Господь, внегда скорбети им, внегда услышаше моление их:
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 и помяну завет Свой, и раскаяся по множеству милости Своея:
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 и даде я в щедроты пред всеми пленившими я.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Спаси ны, Господи, Боже наш, и собери ны от язык, исповедатися имени Твоему святому, хвалитися во хвале Твоей.
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 Благословен Господь Бог Израилев от века и до века. И рекут вси людие: буди, буди.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
