Псалтирь 105
1 Исповедайтеся Господеви и призывайте имя Его, возвестите во языцех дела Его:
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 воспойте Ему и пойте Ему, поведите вся чудеса Его.
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Хвалитеся о имени святем Его: да возвеселится сердце ищущих Господа:
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 взыщите Господа и утвердитеся, взыщите лица Его выну.
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Помяните чудеса Его, яже сотвори, чудеса Его и судбы уст Его,
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 семя Авраамле раби Его, сынове Иаковли избраннии Его.
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 Той Господь Бог наш: по всей земли судбы Его.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Помяну в век завет Свой, слово, еже заповеда в тысящы родов,
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 еже завеща Аврааму, и клятву Свою Исааку:
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 и постави ю Иакову в повеление и Израилю в завет вечен,
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 глаголя: тебе дам землю Ханааню, уже достояния вашего.
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 Внегда быти им малым числом, малейшым и пришелцем в ней,
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 и преидоша от языка в язык и от царствия в люди ины:
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 не остави человека обидети их и обличи о них цари:
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 не прикасайтеся помазанным Моим, и во пророцех Моих не лукавнуйте.
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 И призва глад на землю: всяко утверждение хлебное сотры.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 Посла пред ними человека: в раба продан бысть Иосиф.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 Смириша во оковах нозе его, железо пройде душа его,
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 дондеже прииде слово Его: слово Господне разжже его.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Посла царь и разреши его: князь людий, и остави его.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 Постави его господина дому своему и князя всему стяжанию своему,
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 наказати князи его яко себе и старцы его умудрити.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 И вниде Израиль во Египет, и Иаков пришелствова в землю Хамову.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 И возрасти люди Своя зело и укрепи я паче врагов их.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 Преврати сердце их возненавидети люди Его, лесть сотворити в рабех Его.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 Посла Моисеа раба Своего, Аарона, егоже избра себе:
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 положи в них словеса знамений Своих и чудес Своих в земли Хамове.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Посла тму и помрачи, яко преогорчиша словеса Его.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 Преложи воды их в кровь и измори рыбы их.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 Воскипе земля их жабами в сокровищницах царей их.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 Рече, и приидоша песия мухи и скнипы во вся пределы их.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Положи дожди их грады, огнь попаляющь в земли их:
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 и порази винограды их и смоквы их, и сотры всякое древо предел их.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 Рече, и приидоша прузи и гусеницы, имже не бе числа,
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 и снедоша всяку траву в земли их, и поядоша всяк плод земли их.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 И порази всякаго первенца в земли их, начаток всякаго труда их:
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 и изведе я с сребром и златом: и не бе в коленех их боляй.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Возвеселися Египет во исхождении их: яко нападе страх их на ня.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Распростре облак в покров им, и огнь, еже просветити им нощию.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 Просиша, и приидоша крастели, и хлеба небеснаго насыти я:
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 разверзе камень, и потекоша воды, потекоша в безводных реки:
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 яко помяну слово святое Свое, еже ко Аврааму рабу Своему.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 И изведе люди Своя в радости и избранныя Своя в веселии.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 И даде им страны язык, и труды людий наследоваша:
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 яко да сохранят оправдания Его и закона Его взыщут.
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
