Псалтирь 103
1 Благослови, душе моя, Господа, и вся внутренняя моя, имя святое Его:
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 благослови, душе моя, Господа, и не забывай всех воздаяний Его:
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 очищающаго вся беззакония твоя, изцеляющаго вся недуги твоя,
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 избавляющаго от истления живот твой, венчающаго тя милостию и щедротами,
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 исполняющаго во благих желание твое: обновится яко орля юность твоя.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 Творяй милостыни Господь и судбу всем обидимым.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 Сказа пути Своя Моисеови, сыновом Израилевым хотения Своя.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 Щедр и милостив Господь, долготерпелив и многомилостив.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 Не до конца прогневается, ниже во век враждует:
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 не по беззаконием нашым сотворил есть нам, ниже по грехом нашым воздал есть нам.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 Яко по высоте небесней от земли, утвердил есть Господь милость Свою на боящихся Его:
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 елико отстоят востоцы от запад, удалил есть от нас беззакония наша.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Якоже щедрит отец сыны, ущедри Господь боящихся Его.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 Яко Той позна создание наше, помяну, яко персть есмы.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 Человек, яко трава дние его, яко цвет селный, тако оцветет:
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 яко дух пройде в нем, и не будет, и не познает ктому места своего.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 Милость же Господня от века и до века на боящихся Его,
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 и правда Его на сынех сынов, хранящих завет Его и помнящих заповеди Его творити я.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 Господь на небеси уготова престол Свой, и царство Его всеми обладает.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Благословите Господа, вси Ангели Его, сильнии крепостию, творящии слово Его, услышати глас словес Его.
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Благословите Господа, вся силы Его, слуги Его, творящии волю Его.
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Благословите Господа, вся дела Его на всяком месте владычества Его: благослови, душе моя, Господа.
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
