Притчи Соломона 28
1 Бегает нечестивый ни единому же гонящу, праведный же яко лев уповая.
Agtaray dagiti managdakdakes uray no awan ti mangkamkamat kadakuada, ngem dagiti agar-aramid iti umno ket natured a kas iti urbon a leon.
2 За грехи нечестивых судове востают: муж же хитрый угасит я.
Gapu iti basol ti daga, addaan daytoy kadagiti mangiturturay, ngem babaen iti tao nga addaan iti pannakaawat ken pannakaammo, agpautto daytoy iti atiddug a tiempo.
3 Продерзый в нечестиих оклеветает нищыя, якоже дождь сильный не полезен:
Ti maysa a napanglaw a tao a mangidaddadanes kadagiti padana a napanglaw ket kas iti bumayakabak a tudo nga awan ibatina a taraon.
4 тако оставившии закон хвалят нечестие, любящии же закон ограждают себе стену.
Dagiti mangtallikod iti linteg ket dayawenda dagiti nadangkes a tattao, ngem guraen ida dagiti agtultulnog iti linteg.
5 Мужие злии не уразумеют суда, ищущии же Господа уразумеют о всем.
Saan a maawatan dagiti dakes a tattao ti hustisia, ngem maawatan dagiti mangsapsapul kenni Yahweh dagiti amin a banag.
6 Лучше нищь ходяй во истине, нежели богат ложь.
Nasaysayaat ti napanglaw a tao nga agbibiag iti kinatarnawna, ngem iti nabaknang a tao a dakes dagiti aramidna.
7 Хранит закон сын разумный: а иже пасет несытость, безчестит отца своего.
Ti agtungtungpal iti linteg ket maysa nga anak nga addaan iti pannakaawat, ngem ti tao a kadua dagiti narawet ket ibabainna ti amana.
8 Умножаяй богатство свое с лихвами и прибытки милующему нищыя собирает е.
Ti agur-urnong iti kinabaknangna babaen iti nangato a panangporsiyentona iti ipapautangna ket ur-urnongenna ti kinabaknangna a maipaayto iti tao a naasi kadagiti napanglaw a tattao.
9 Укланяяй ухо свое не послушати закона и сам молитву свою омерзил.
No adda saan a dumdumngeg iti linteg, uray pay ti kararagna ket makarimon.
10 Иже льстит правыя на пути злем, во истление сам впадет: беззаконнии же минуют благая и не внидут в ня.
Ti siasinoman a mangiturong iti nalinteg iti dakes a wagas ket matnag iti bukodna nga abut, ngem maaddaan iti nasayaat a tawid ti awan basolna.
11 Премудр у себе муж богатый, убогий же разумив презрит его.
Ti baknang a tao ket mabalin a masirib iti bukodna a panagkita, ngem matakuatanto isuna ti napanglaw a tao nga addaan iti pannakaawat.
12 Помощию праведных многа бывает слава, на местех же нечестивых погибают человецы.
Inton adda balligi para kadagidiay agar-aramid iti umno, addanto naindaklan a dayag, ngem inton bumangon dagiti nadangkes, aglemmeng dagiti tattao.
13 Покрываяй нечестие свое не успеет во благая, поведая же обличения возлюблен будет.
Ti mangilemlemmeng kadagiti basolna ket saan a rumang-ay, ngem ti agbabawi ken tumallikod kadagitoy ket makaassianto.
14 Блажен муж, иже боится всех за благоговение, а жестосердый впадает во злая.
Naragsak ti maysa a tao a kanayon nga agbibiag nga addaan iti panagraem, ngem ti siasinoman a mangpatangken iti pusona ket mariribukanto.
15 Лев алчен и волк жажден, иже тиранствует, нищь сый, над языком убогим.
Kas iti agngerngernger a leon wenno agdakdakiwas nga oso ti kaiyarigan ti nadangkes a mangiturturay kadagiti napanglaw a tattao.
16 Царь скуден уроком велик клеветник (бывает), а ненавидяй неправды долго лет поживет.
Maysa a naranggas a mangidadanes ti kaiyarigan ti mangiturturay nga awanan iti pannakaawat, ngem ti manggurgura iti kinaulbod ket pumautto dagiti aldawna.
17 Мужа, иже в вине смертне, выручаяй беглец будет, а не утвержден. Наказуй сына, и возлюбит тя и даст лепоту твоей души, не послушает языка законопреступна.
No nagbiddut ti maysa a tao gapu ta adda pinagsayasayna ti darana, aglemmengto isuna agingga a matay, ket awanto ti tumulong kenkuana.
18 Ходяй праведно помощь приимет, ходяй же в стропотны пути увязнет.
Natalgedto ti siasinoman nga agbiag nga addaan iti kinatarnaw, ngem dagus a matnag ti agbibiag iti nakillo a wagas.
19 Делаяй свою землю насытится хлебов, гоняй же праздность насытится нищеты.
Ti tao a mangtrabtrabaho iti dagana ket maaddaanto iti adu a taraon, ngem maaddaanto iti adu a rigat ti siasinoman a mangsurot iti awan serserbina nga aramid.
20 Муж веры достойный много благословится, злый же не без мучения будет.
Ti napudno a tao ket maaddaanto iti adu a bendision, ngem madusanto ti tao a bumaknang iti apagbiit.
21 Иже не срамляется лица праведных, не благ: таковый за укрух хлеба продаст мужа.
Saan a nasayaat a mangipakita iti panangidumduma, ngem agbasol ti tao para iti sangapidaso a tinapay.
22 Тщится обогатитися муж завидлив, и не весть, яко милостивый возобладает им.
Kamkamaten ti naimot a tao ti kinabaknang, ngem saanna ammo nga umayto kenkuana ti kinarigat.
23 Обличаяй человечы пути благодать имать паче языком ласкающаго.
Ti siasinoman a mangtubngar iti maysa a tao ket makasarakto iti ad-adu a pabor manipud kenkuana ngem ti maysa a tao a mangpatpatiray-ok kenkuana babaen iti dilana.
24 Иже отвергает отца или матерь и мнится не согрешати, сей сопричастник есть мужу нечестиву.
Siasinoman a mangtakaw iti sanikua ti ama wenno inana nga ibagana a, “Saan a basol dayta,” kadua isuna ti manangdadael.
25 Неверный муж судит туне, а иже надеется на Господа, в прилежании будет.
Mangparnuay iti apa ti naagum a tao, ngem rumang-ay ti agtaltalek kenni Yahweh.
26 Иже надеется на дерзо сердце, таковый безумен: а иже ходит в премудрости, спасется.
Maag ti agtaltalek iti bukodna a bagi, ngem ti siasinoman nga agbibiag iti kinasirib ket maiyadayo manipud iti peggad.
27 Иже дает убогим, не оскудеет: а иже отвращает око свое, в скудости будет мнозе.
Awan pagkurangan ti mangtultulong kadagiti napanglaw, ngem siasinoman a saan a mangikaskaso kadakuada ket aglak-amto iti adu a lunod.
28 На местех нечестивых стенят праведнии, в погибели же их умножатся праведнии.
No bumileg dagiti nadangkes, aglemmeng dagiti tattao, ngem no mapukaw dagiti nadangkes, umadu dagiti agar-aramid iti umno.
