Притчи Соломона 26
1 Якоже роса в жатву и якоже дождь в лете, тако несть безумному чести.
誉が愚かな者にふさわしくないのは、夏に雪が降り、刈入れの時に雨が降るようなものだ。
2 Якоже птицы отлетают и врабиеве, тако клятва суетная не найдет ни на когоже.
いわれのないのろいは、飛びまわるすずめや、飛びかけるつばめのようなもので、止まらない。
3 Якоже бичь коню и остен ослу, тако жезл языку законопреступну.
馬のためにはむちがあり、ろばのためにはくつわがあり、愚かな者の背のためにはつえがある。
4 Не отвещай безумному по безумию его, да не подобен ему будеши:
愚かな者にその愚かさにしたがって答をするな、自分も彼と同じようにならないためだ。
5 но отвещай безумному по безумию его, да не явится мудр у себе.
愚かな者にその愚かさにしたがって答をせよ、彼が自分の目に自らを知恵ある者と見ないためだ。
6 От путий своих поношение творит, иже посла вестником безумным слово.
愚かな者に託して事を言い送る者は、自分の足を切り去り、身に害をうける。
7 Отими шествие от глезн и законопреступление от уст безумных.
あしなえの足は用がない、愚かな者の口には箴言もそれにひとしい。
8 Иже привязует камень в пращи, подобен есть дающему безумному славу.
誉を愚かな者に与えるのは、石を石投げにつなぐようだ。
9 Терния прозябают в руце пияницы, и порабощение в руце безумных.
愚かな者の口に箴言があるのは、酔った者が、とげのあるつえを手で振り上げるようだ。
10 Многими волнуется всяка плоть безумных, сокрушается бо изступление их.
通りがかりの愚か者や、酔った者を雇う者は、すべての人を傷つける射手のようだ。
11 Якоже пес, егда возвратится на своя блевотины, и мерзок бывает, тако безумный своею злобою возвращься на свой грех. Есть стыд наводяй грех, и есть стыд слава и благодать.
犬が帰って来てその吐いた物を食べるように、愚かな者はその愚かさをくり返す。
12 Видех мужа непщевавша себе мудра быти, упование же имать безумный паче его.
自分の目に自らを知恵ある者とする人を、あなたは見るか、彼よりもかえって愚かな人に望みがある。
13 Глаголет ленивый послан на путь: лев на путех, на стогнах же разбойницы.
なまけ者は、「道にししがいる、ちまたにししがいる」という。
14 Якоже дверь обращается на пяте, тако ленивый на ложи своем.
戸がちょうつがいによって回るように、なまけ者はその寝床で寝返りをする。
15 Скрыв ленивый руку в недро свое не возможет принести ко устом.
なまけ者は手を皿に入れても、それを口に持ってゆくことをいとう。
16 Мудрейший себе ленивый является, паче во изюбилии износящаго весть.
なまけ者は自分の目に、良く答えることのできる七人の者よりも、自らを知恵ありとする。
17 Якоже держай за ошиб пса, тако председателствуяй чуждему суду.
自分に関係のない争いにたずさわる者は、通りすぎる犬の耳をとらえる者のようだ。
18 Якоже врачуемии мещут словеса на человеки, сретаяй же словом первый запнется:
19 тако вси коварствующии над своими други: егда же увидени будут, глаголют, яко играя содеях.
隣り人を欺いて、「わたしはただ戯れにした」という者は、燃え木または矢、または死を、投げつける気違いのようだ。
20 Во мнозех древех растет огнь: а идеже несть разгневляюща, умолкает свар.
たきぎがなければ火は消え、人のよしあしを言う者がなければ争いはやむ。
21 Огнище углию, и дрова огневи: муж же клеветлив в мятеж свара.
おき火に炭をつぎ、火にたきぎをくべるように、争いを好む人は争いの火をおこす。
22 Словеса ласкателей мягка: сия же ударяют в сокровища утроб.
人のよしあしをいう者の言葉はおいしい食物のようで、腹の奥にしみこむ。
23 Сребро даемо с лестию, якоже скудель вменяемо: устне гладки сердце покрывают прискорбно.
くちびるはなめらかであっても、心の悪いのは上ぐすりをかけた土の器のようだ。
24 Устнама вся обещавает плачай враг, в сердцы же содевает лесть.
憎む者はくちびるをもって自ら飾るけれども、心のうちには偽りをいだく。
25 Аще тя молит враг велиим гласом, не веруй ему, седмь бо есть лукавствий в души его.
彼が声をやわらげて語っても、信じてはならない。その心に七つの憎むべきものがあるからだ。
26 Таяй вражду составляет лесть: открывает же своя грехи благоразумный на сонмищих.
たとい偽りをもってその憎しみをかくしても、彼の悪は会衆の中に現れる。
27 Изрываяй яму искреннему впадется в ню: валяяй же камень на себе валит.
穴を掘る者は自らその中に陥る、石をまろばしあげる者の上に、その石はまろびかえる。
28 Язык лжив ненавидит истины, уста же непокровенна творят нестроение.
偽りの舌は自分が傷つけた者を憎み、へつらう口は滅びをきたらせる。
