Книга Судей израилевых 17

1 И бысть муж от горы Ефремли, и имя ему Миха:

Vivía un hombre en la montaña de Efraím que se llamaba Micas;

2 и рече матери своей: тысяща и сто сребреников иже украдены у тебе, и заклинала мя еси и глаголала еси во ушы мои: се, сребро у мене, аз взях е. И рече мати его: благословен сын мой Господеви.

el cual dijo a su madre: “Los mil cien siclos de plata que te fueron robados, en cuya ocasión proferiste maldiciones, oyéndolas también yo, mira, ese dinero tengo yo; yo lo tomé.” Y le dijo su madre: “¡Bendito seas de Yahvé, hijo mío!”

3 И отдаде тысящу и сто сребреников матери своей. И рече мати его: освящающи освятих сребро Господеви от руки моея, тебе сынови моему сотворити (кумир) изваян и слиян, и ныне отдам е тебе.

Devolvió entonces los mil cien siclos de plata a su madre. Y dijo su madre: “Yo de mi parte destino este dinero para Yahvé en favor de mi hijo, para que se haga una imagen, una estatua de fundición. Y así te lo devuelvo.”

4 И отдаде сребро матери своей. И взя мати его двести сребреников и даде их среброделю, и сотвори тое (кумир) изваян и слиян: и бысть в дому Михи.

Habiendo él devuelto el dinero a su madre tomó esta doscientos siclos de plata, y los dio al fundidor; el cual hizo una imagen, una estatua de fundición, que quedó en casa de Micas.

5 И дом Михин ему дом Божий. И сотвори ефуд и ферафин: и наполни руку единому от сынов своих, и бысть ему жрец.

Así un hombre como Micas tuvo una casa de Dios; pues hizo también un efod y unos terafim, y consagró a uno de sus hijos que le sirvió de sacerdote.

6 В тыя же дни не бяше царя во Израили: кийждо муж, еже право видяшеся пред очима его, творяше.

En aquel tiempo no había rey en Israel, sino cada cual hacía lo que mejor le parecía.

7 И бысть юноша от Вифлеема Иудина и от рода племене Иудина, и сей левитин, и обиташе тамо:

Había un joven de Betlehem de Judá, de la tribu de Judá, que era levita y habitaba allí como forastero.

8 и пойде сей муж от града Вифлеема Иудина обитати, идеже обрящет место: и прииде до горы Ефремли и даже до дому Михина, еже сотворити путь свой.

Este hombre partió de la ciudad de Betlehem de Judá, para hallar un lugar donde vivir, y en su viaje llegó a la montaña de Efraím, a casa de Micas.

9 И рече ему Миха: откуду идеши? И рече ему левитин: аз есмь от Вифлеема Иудина, и иду обитати, идеже обрящу место.

Micas le preguntó: “¿De dónde vienes?” Le contestó: “Soy un levita de Betlehem de Judá, y voy de camino a fin de hallar un lugar dónde vivir.”

10 И рече ему Миха: седи со мною и буди ми отец и жрец, и аз дам тебе сребреников десять в год и двои ризы, и яже на житие тебе.

Le dijo: “Quédate conmigo y sé mi padre y sacerdote. Te daré diez siclos de plata al año, vestido completo y comida.” El levita entró,

11 И пойде левит, и нача обитати у мужа. И бысть юноша ему яко един от сынов его.

y consintió en habitar con aquel hombre, para quien el joven era como uno de sus hijos.

12 И наполни Миха руку левитину, и бысть ему юноша жрец, и бяше в дому Михи.

Micas consagró al levita, y el joven vino a ser su sacerdote y se quedó en casa de Micas.

13 И рече Миха: ныне уведех, яко благосотворит мне Господь, яко бысть мне левитин жрец.

Entonces dijo Micas: “Ahora sé que Yahvé me bendecirá, porque tengo este levita por sacerdote.”