Книга Иова 38
1 Преставшу же Елиусу от беседы, рече Господь Иову сквозе бурю и облаки:
Potem PAN odpowiedział Hiobowi spośród wichru:
2 кто сей скрываяй от Мене совет, содержай же глаголы в сердцы, Мене же ли мнится утаити?
Kim jest ten, co zaciemnia radę słowami bez poznania?
3 Препояши яко муж чресла твоя: вопрошу же тя, ты же Ми отвещай.
Przepasz teraz swe biodra jak mężczyzna, będę cię pytał, a ty mi odpowiadaj.
4 Где был еси, егда основах землю? Возвести ми, аще веси разум.
Gdzie byłeś, kiedy zakładałem fundamenty ziemi? Powiedz, jeśli masz [tę] wiedzę.
5 Кто положи меры ея, аще веси? Или кто наведый вервь на ню?
Kto określił jej rozmiary? Czy wiesz? Kto rozciągnął nad nią sznur?
6 На чемже столпи ея утверждени суть? Ктоже есть положивый камень краеуголный на ней?
Na czym są oparte jej podstawy? Kto położył jej kamień węgielny;
7 Егда (сотворены) быша звезды, восхвалиша Мя гласом велиим вси Ангели Мои.
Gdy gwiazdy poranne razem śpiewały i radowali się wszyscy synowie Boży?
8 Заградих же море враты, егда изливашеся из чрева матере своея исходящее:
Kto zamknął bramą morze, gdy się wyrywało [jakby] wychodzące z łona?
9 положих же ему облак во одеяние, мглою же пових е:
Gdy chmurę uczyniłem jego szatą, a ciemność jego pieluszkami;
10 и положих ему пределы, обложив затворы и врата:
Gdy ustanowiłem o nim swój dekret i poustawiałem rygle i bramy;
11 рех же ему: до сего дойдеши и не прейдеши, но в тебе сокрушатся волны твоя.
I powiedziałem: Dotąd dojdziesz, a nie dalej; tu położysz swe nadęte fale.
12 Или при тебе составих свет утренний, денница же весть чин свой,
Czy kiedykolwiek w swoim życiu rozkazywałeś rankowi i wskazałeś zorzy jej miejsce;
13 ятися крил земли, оттрясти нечестивыя от нея?
Aby ogarnęła krańce ziemi i aby niegodziwi zostali z niej strząśnięci?
14 Или ты, брение взем, от земли создал еси животно, и глаголиваго сего посадил еси на земли?
Ona zmienia się jak glina pod pieczęcią, [a wszystko] stoi jak szata.
15 Отял же ли еси от нечестивых свет, мышцу же гордых сокрушил ли еси?
Niegodziwym jest odebrana ich światłość, a wyniosłe ramię będzie złamane.
16 Пришел же ли еси на источники моря, во следах же бездны ходил ли еси?
Czy dotarłeś aż do źródeł morza? Czy przechadzałeś się po dnie głębin?
17 Отверзаются же ли тебе страхом врата смертная, вратницы же адовы видевше тя убояшася ли?
Czy bramy śmierci zostały przed tobą odkryte? Czy widziałeś bramy cienia śmierci?
18 Навыкл же ли еси широты поднебесныя? Повеждь убо ми, колика есть?
Czy pojąłeś szerokość ziemi? Powiedz mi, jeśli to wszystko wiesz.
19 В коей же земли вселяется свет, тме же кое есть место?
Gdzie jest droga do miejsca przebywania światłości? Gdzie swoje miejsce [ma] ciemność;
20 Аще убо введеши мя в пределы их, аще же ли и веси стези их?
Abyś ją zaprowadził do jej granic i mógł poznać ścieżki do jej domu?
21 Вем убо, яко тогда рожден еси, число же лет твоих много.
Czy wiesz to, bo wtedy się urodziłeś i liczba twoich dni [jest] wielka?
22 Пришел же ли еси в сокровища снежная, и сокровища градная видел ли еси?
Czy dotarłeś do skarbnic śniegu? Czy widziałeś skarbnice gradu;
23 Подлежат же ли тебе в час врагов, в день браней и рати?
Który zachowuję na czas ucisku, na dzień bitwy i wojny?
24 Откуду же исходит слана, или разсыпается юг на поднебесную?
Jaką drogą dzieli się światłość, która rozpędza wiatr wschodni po ziemi?
25 Кто же уготова дождю велию пролияние, и путь молнии и грома,
Kto podzielił kanał dla ulewy i drogę dla błyskawicy grzmotu;
26 одождити на землю, на нейже несть мужа, пустыню, идеже человека несть в ней,
Aby padał deszcz na ziemię, w której nikt nie mieszka, i na pustynię, gdzie nie ma człowieka;
27 насытити непроходиму и ненаселену, и прозябнути исход злака?
Aby nasycił [miejsce] puste i jałowe oraz zasilił rosnącą [tam] trawę?
28 Кто есть дождю отец? Кто же есть родивый капли росныя?
Czy deszcz ma ojca? A kto spłodził krople rosy?
29 Из чиего чрева исходит лед? Слану же на небеси кто родил,
Z czyjego łona wychodzi lód? A kto spłodził szron niebieski?
30 яже нисходит яко вода текущая? Лице нечестива кто устраши?
Wody zostają przykryte niczym kamieniem, gdy powierzchnia głębiny zamarza.
31 Разумел же ли еси соуз Плиад, и ограждение Орионово отверзл ли еси?
Czy możesz związać jasne gwiazdy Plejad albo rozluźnić więzy Oriona?
32 Или отверзеши знамения небесная во время свое? И вечернюю звезду за власы ея привлечеши ли?
Czy wyprowadzisz w swym czasie gwiazdy południowe? Czy poprowadzisz Niedźwiedzicę z jej synami?
33 Веси же ли пременения небесная, или бывающая вкупе под небесем?
Czy znasz porządek nieba? Czy możesz ustanowić jego panowanie na ziemi?
34 Призовеши же ли облак гласом? И трепетом воды великия послушает ли тя?
Czy podniesiesz swój głos ku chmurom, aby cię ulewa przykryła?
35 Послеши же ли молнии, и пойдут? Рекут же ли ти: что есть?
Czy możesz wypuścić błyskawice, aby przyszły i mówiły: Oto jesteśmy?
36 Кто же дал есть женам ткания мудрость, или испещрения хитрость?
Kto włożył we wnętrze [ludzkie] mądrość? Kto dał sercu rozum?
37 Кто же изчисляяй облаки премудростию, небо же на землю преклонил,
Kto zdoła policzyć chmury [swoją] mądrością? Kto uspokoi, kiedy leje z nieba;
38 разлияся же яко земля прах, спаях же е, аки каменем, на четыри углы?
Gdy proch twardnieje, a bryły przylegają do siebie?
39 Уловиши же ли львам ядь, и душы змиев насытиши ли?
Czy lwu zdobyczy nałowisz, czy zaspokoisz głód lwiątek;
40 Убояшася бо на ложах своих и седят в дебрех уловляюще.
Gdy tulą się w swoich jaskiniach i czyhają w cieniu swoich jam?
41 Кто же врану уготова пищу? Птичищи бо его ко Господу воззваша, облетающе брашна ищуще.
Kto dostarcza krukowi pokarmu, gdy jego młode wołają do Boga [i] tułają się bez pożywienia?
