< Книга Иова 26 >
А Йов відповів та й сказав:
2 кому прилежиши, или кому хощеши помогати? Не сему ли, емуже многа крепость и емуже мышца крепка есть?
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 Кому совет дал еси? Не емуже ли вся премудрость? Кого поженеши? Не емуже ли превелия сила?
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 Кому возвестил еси глаголы? Дыхание же чие есть исходящее из тебе?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 Еда исполини родятся под водою и соседми ея?
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
6 Наг ад пред Ним, и несть покрывала Пагубе. (Sheol )
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol )
7 Простираяй север ни на чемже, повешаяй землю ни на чемже,
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 связуяй воду на облацех Своих, и не расторжеся облак под нею:
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 держай лице престола, простирая над ним облак Свой:
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 повеление окружи на лице воды даже до скончания света со тмою.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 Столпи небеснии прострошася и ужасошася от запрещения Его.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 Крепостию укроти море, и хитростию его низложен бысть кит:
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 вереи же небесныя убояшася Его: повелением же умертви змиа отступника.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Се, сия части пути Его: и о капли слова услышим в Нем: силу же грома Его кто уведа, когда сотворит?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“