< Книга Иова 11 >
1 Отвещав же Софар Минейский, рече:
Wtedy Sofar z Naamy odpowiedział:
2 глаголяй много, и противоуслышит: или многоречив мнится быти праведен? Благословен рожденный от жены малолетен.
Czy nie należy odpowiedzieć na takie mnóstwo słów? Czy człowiek gadatliwy ma być usprawiedliwiony?
3 Не мног во словесех буди: несть бо противовещаяй ти.
Czy ludzie mają milczeć na twoje kłamstwa? A gdy kpisz, nikt cię nie zawstydzi?
4 Не глаголи бо, яко чист есмь делы и безпорочен пред Ним:
Powiedziałeś bowiem: Moja nauka jest czysta, jestem czysty w twoich oczach.
5 но како Господь возглаголет к тебе и отверзет устне Свои с тобою?
O gdyby Bóg zechciał przemówić i otworzyć usta przeciwko tobie;
6 Потом возвестит ти силу премудрости, яко сугуб будет в сих, яже противу тебе: и тогда уразумееши, яко достойная тебе сбышася от Господа, имиже согрешил еси,
Gdyby objawił tajemnice mądrości – że zasługujesz na dwa razy większą [karę]. Poznaj więc, ile Bóg ci przebaczył za twoją nieprawość.
7 или след Господень обрящеши? Или в последняя достигл еси, яже сотвори Вседержитель?
Czy wybadasz tajemnice Boga? Czy zgłębisz doskonałość Wszechmocnego?
8 Высоко небо, и что сотвориши? Глубочае же сущих во аде что веси? (Sheol )
Są wyżej niż niebiosa, co [możesz z tym] uczynić? Głębsze niż piekło, czy [możesz je] poznać? (Sheol )
9 Не должае ли меры земныя, или широты морския?
Ich miara jest dłuższa niż ziemia i szersza niż morze.
10 Аще же превратит вся, кто речет Ему: что сотворил еси?
Jeśli wycina, zamyka albo gromadzi, któż go powstrzyma?
11 Той бо весть дела беззаконных: видев же нелепая, не презрит.
On bowiem zna marność ludzi i widzi niegodziwość. Czy miałby na to nie zważać?
12 Человек же инако обилует словесы: земный же рожденный от жены равен ослу пустынному.
Człowiek nierozumny może nabyć rozumu, choć człowiek rodzi się jak źrebię dzikiego osła.
13 Аще бо ты чисто положил еси сердце твое, воздеваеши же руце твои к Нему,
Jeśli przygotujesz swoje serce i wyciągniesz do niego swoje ręce;
14 аще беззаконно что есть в руку твоею, далече сотвори е от тебе, неправда же в жилищи твоем да не вселится:
Jeśli w twoich rękach [jest] nieprawość, oddal ją i nie pozwól, aby niegodziwość mieszkała w twoich przybytkach.
15 тако бо ти возсияет лице, якоже вода чиста: совлечешися же скверны, и не убоишися,
Wtedy podniesiesz swoje oblicze bez zmazy, będziesz stały i nie będziesz się bał.
16 и труда забудеши, якоже волны мимошедшия, и не устрашишися.
Zapomnisz bowiem o swojej udręce i wspomnisz ją tak jak wody, które przepłynęły.
17 Молитва же твоя, аки денница, и паче полудне возсияет ти жизнь:
I [twoje] życie będzie [jaśniejsze] niż południe; twoja ciemność będzie jak poranek.
18 уповая же будеши, яко будет ти надежда: от туги же и попечения явится ти мир:
Będziesz ufał, mając nadzieję; będziesz kopać dokoła i odpoczniesz bezpiecznie.
19 упокоишися бо, и не будет боряй тя: пременяющиися же мнози имут просити тя,
Położysz się i nikt cię nie przestraszy; wielu uniży się [przed] twoim obliczem.
20 спасение же оставит их: надежда бо их пагуба, очи же нечестивых истают.
Ale oczy niegodziwych przygasną i nie będzie dla nich ucieczki, a ich nadzieja [będzie jak] wyzionięcie ducha.