Книга пророка Исаии 32
1 Се бо, Царь праведный воцарится, и князи со судом владети начнут.
Тож за праведністю царюва́тиме цар, а князі володі́тимуть за правосу́ддям.
2 И будет человек сокрываяй словеса своя, и скрыется, аки от воды носимыя: и явится в Сионе яко река текущая славная в земли жаждущей.
І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.
3 И ксему не будут уповающе на человеки, но ушы вдадят на слышание,
І не будуть заплю́щені очі видю́щих, і слухатимуть ву́ха тих, які слухають!
4 и сердце изнемогших вонмет послушати, и языцы немотствующии скоро научатся глаголати мир:
І знання́ розумітиме серце нерозва́жних, а язик недорі́куватих поспішить говорити вира́зно.
5 и ксему не рекут юродивому владети, и ксему не рекут слуги твои: молчи.
Не будуть вже кликати достойним глупця́, а на обма́нця не скажуть шляхе́тний,
6 Юрод бо юродивая изречет, и сердце его тщетная уразумеет, еже совершати беззаконная и глаголати на Господа прелесть, еже растлити душы алчныя и душы жаждущыя тщы сотворити.
бо глупо́ту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облу́дне, щоб душу голодного ви́порожнити й напо́ю позбавити спра́глого!
7 Совет бо злых беззаконная совещавает, растлити смиренныя словесы неправедными и разсыпати словеса смиренных на суде.
А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,
8 Благочестивии же смысленне совещаша, и той совет пребудет.
а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.
9 Жены богатыя, востаните и услышите глас мой: дщери, с надеждею слышите словеса моя:
Устаньте, безжу́рні жінки́, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте сло́ва мого!
10 дня летняго память сотворите в болезни с надеждею: потребися оымание винное, преста сеяние, и (собирание) ктому не приидет.
Днів багато на рік ви, безтурботні, тремті́тимете, бо збір винограду скінчи́вся, а згрома́дження пло́ду не при́йде!
11 Ужаснитеся, сжалитеся, уповавшыя, совлецытеся, наги будите, препояшите чресла своя во вретища
Тремтіть, ви безжу́рні, дрижіть, безтурбо́тні, роздягніться, себе обнажі́ть, опережі́ться по сте́гнах!
12 и в перси бийтеся о селе желаемем и о винограднем рождении.
За прина́дні поля́ будуть битися в груди, за виноградник урожайний.
13 На земли людий моих терние и былие возникнет, и от всего дому радость восхитится: град богат,
На землі́ цій наро́ду мого зійде те́рен й будя́ччя, по всіх домах радости спалени́на, на місті веселому.
14 домове оставленнии, богатство града и домы вожделения оставят: и будут веси пещеры до века, радость ослом дивиим, паствы пастухов:
Бо па́лац опу́щений буде, міський го́мін замо́вкне, О́фел та ба́шта навік стануть я́мами, радістю диких ослів, пасови́ськом чері́д,
15 дондеже найдет на ны Дух от вышняго, и будет пустыня в Хермель, а Хермель в дубраву вменится.
аж Дух з височини́ проллє́ться на нас, а пустиня в садо́к обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс!
16 И почиет в пустыни суд, и правда в Кармиле вселится:
Тоді пробува́тиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17 и будут дела правды мир, и одержит правда покой, и уповающе будут до века:
І буде роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпе́ка навіки.
18 и вселятся людие его во граде мира и обитати будут уповающе, и почиют с богатством.
І осяде наро́д мій у мешка́нні спокі́йнім, і в безпечних місця́х, і в спокійних місцях відпочи́нку.
19 Град же, аще снидет, то не на вы приидет: и будут живущии в дубравах уповающе, якоже сущии на полях.
І буде па́дати град на пова́лений ліс, і зни́зиться місто в долину.
20 Блажени сеющии при всяцей воде, идеже вол и осел попирает.
Блаженні ви, сівачі понад всякими во́дами, що відпуска́єте ногу воло́ві й ослові на волю!
