Послание к Евреям 13
1 Братолюбие да пребывает:
Братерська любов нехай буде [між вами].
2 страннолюбия не забывайте, тем бо не ведяще нецыи странноприяша Ангелы.
Не забувайте про гостинність до чужинців, бо так деякі [люди], самі того не знаючи, виявляли гостинність до ангелів.
3 Поминайте юзники, аки с ними связани: озлобляемыя, аки и сами суще в теле.
Пам’ятайте про тих, хто перебуває у в’язниці, наче ви ув’язнені з ними, [і] про тих, хто страждає, бо й ви перебуваєте в тілі.
4 Честна женитва во всех и ложе нескверно: блудником же и прелюбодеем судит Бог.
Шлюб у всіх нехай буде в пошані, а подружнє ліжко залишиться чистим, адже Бог судитиме розпусників та перелюбників.
5 Не сребролюбцы нравом, доволни сущими. Той бо рече: не имам тебе оставити, ниже имам от тебе отступити:
Не будьте грошолюбними, натомість задовольняйтеся тим, що маєте, адже Бог сказав: «Я ніколи тебе не покину й ніколи тебе не залишу!»
6 яко дерзающым нам глаголати: Господь мне помощник, и не убоюся: что сотворит мне человек?
Тому ми сміливо говоримо: «Господь зі мною – не боятимуся! Що зробить мені людина?»
7 Поминайте наставники вашя, иже глаголаша вам слово Божие: ихже взирающе на скончание жителства, подражайте вере (их).
Пам’ятайте про своїх наставників, котрі проповідували вам Слово Боже, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.
Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий. (aiōn g165)
9 В научения странна и различна не прилагайтеся: добро бо благодатию утверждати сердца, (а) не брашны, от нихже не прияша пользы ходившии в них.
Нехай вас не вводять в оману всілякими чужими вченнями, бо краще зміцнювати серце благодаттю, а не їжею, яка не принесла користі тим, хто її дотримується.
10 Имамы (же) олтарь, от негоже не имут власти ясти служащии сени.
Ми маємо жертовник, з якого ті, хто служить в Оселі, не мають права їсти.
11 Ихже бо кровь животных вносится во святая за грехи первосвященником, сих телеса сжигаются вне стана:
Адже тіла тварин, кров яких первосвященник вносить у святилище як жертву за гріх, спалюють за межами табору.
12 темже Иисус, да освятит люди Своею Кровию, вне врат пострадати изволил.
Тому й Ісус, щоб освятити людей своєю кров’ю, постраждав поза брамою міста.
13 Темже убо да исходим к Нему вне стана, поношение Его носяще:
Тож виходьмо до Нього за табір, несучи ганьбу, яку Він поніс.
14 не имамы бо зде пребывающаго града, но грядущаго взыскуем.
Бо тут у нас немає постійного міста, але ми шукаємо майбутнього.
15 Тем убо приносим жертву хваления выну Богу, сиречь плод устен исповедающихся имени Его.
Отже, приносьмо через Ісуса Богові жертву хвали, тобто плід вуст, які сповідують Його ім’я.
16 Благотворения же и общения не забывайте: таковыми бо жертвами благоугождается Бог.
І не забувайте творити добро та ділитися з іншими, бо такі жертви Богові до вподоби.
17 Повинуйтеся наставником вашым и покаряйтеся: тии бо бдят о душах ваших, яко слово воздати хотяще: да с радостию сие творят, а не воздыхающе, несть бо полезно вам сие.
Слухайтеся своїх наставників і підкоряйтесь [їм], бо вони піклуються про ваші душі, як ті, що мають дати звіт [за вас перед Богом]. [Слухайтеся, ] щоб вони робили це з радістю, а не із зітханням, бо це не корисно для вас.
18 Молитеся о нас: уповаем бо, яко добру совесть имамы, во всех добре хотяще жити.
Моліться за нас, бо ми впевнені, що маємо добре сумління та бажаємо в усьому поводитись правильно.
19 Лишше же молю, сие творите, да вскоре устроюся вам.
Особливо прошу вас молитися, щоб я найближчим часом міг повернутися до вас.
20 Бог же мира, возведый из мертвых Пастыря овцам великаго Кровию завета вечнаго, Господа нашего Иисуса Христа, (aiōnios g166)
Нехай Бог миру, Який через кров вічного Завіту підняв із мертвих нашого Господа Ісуса – великого Пастиря овець, (aiōnios g166)
21 да совершит вы во всяцем деле блазе, сотворити волю Его, творя в вас благоугодное пред Ним Иисус Христом: Емуже слава во веки веков. Аминь. (aiōn g165)
удосконалить вас у всякому доброму ділі для виконання Його волі й здійснює в нас те, що Йому до вподоби, через Ісуса Христа, Якому слава навіки-віків! Амінь. (aiōn g165)
22 Молю же вы, братие, приимите слово утешения: ибо вмале написав послах вам.
Благаю вас, брати, прийміть це слово заохочення, адже я написав вам досить коротко.
23 Знайте брата нашего отпущена Тимофеа, с нимже, аще скорее приидет, узрю вас.
Знайте, що наш брат Тимофій звільнений, і якщо він незабаром приїде, то побачу вас разом із ним.
24 Целуйте вся наставники вашя и вся святыя. Целуют вы иже от Италии сущии.
Вітайте всіх своїх наставників і всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.
25 Благодать со всеми вами. Аминь.
Благодать [нехай буде] з усіма вами.
