Книга пророка Аггея 2
1 в седмый месяц, в двадесять первый месяца, глагола Господь рукою Аггеа пророка глаголя:
Сьомого місяця, двадцятого й першого дня місяця було слово Господнє через пророка Огія таке:
2 рцы ныне к Зоровавелю Салафиилеву от колена Иудова и ко Иисусу сыну Иоседекову, иерею великому, и ко всем прочиим людем, глаголя:
„Скажи но до Зорова́веля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і до Ісуса, сина Єгосадакового, великого священика, та до решти наро́ду, говорячи.
3 кто от вас, иже виде храм сей в славе его прежней? И како вы видите его ныне якоже не суща пред вами?
Хто серед вас позостався, що бачив цей дім у першій його славі? А яким ви бачите його тепер? Чи ж не є він супроти того, як ніщо́ в ваших оча́х?
4 И ныне укрепляйся, Зоровавелю, глаголет Господь, и укрепляйся, Иисусе, сыне Иоседеков, иерею великий, и да укрепляются вси людие земли, глаголет Господь (Вседержитель), и творите: зане Аз с вами есмь, глаголет Господь Вседержитель:
А тепер будь му́жній, Зорова́велю, говорить Госпо́дь, і зміцнися, Ісусе, сину Єгосадаків, священику великий, і зміцнися, ввесь наро́де землі, говорить Госпо́дь, і робіть, бо Я з вами, говорить Господь Савао́т.
5 слово, еже завещах с вами, егда исходисте из земли Египетския, и дух Мой настоит посреде вас: дерзайте, зане сице глаголет Господь Вседержитель:
Сло́ва, якими Я склав з вами заповіта, коли ви вихо́дили з Єгипту, а дух Мій пробува́є серед вас, не бійтеся!
6 еще единою Аз потрясу небом и землею, и морем и сушею,
Бо так промовляє Господь Савао́т: Ще раз, — а станеться це незаба́ром, — і Я затрясу́ небо та землю, і море та суході́л!
7 и сотрясу вся языки, и приидут избранная всех языков: и исполню храм сей славы, глаголет Господь Вседержитель.
І затрясу́ всіма́ наро́дами, і при́йдуть кошто́вності всіх наро́дів, і напо́вню цей дім славою, говорить Госпо́дь Савао́т.
8 Мое сребро и Мое злато, глаголет Господь Вседержитель:
Моє срі́бло й Моє золото, говорить Господь Саваот.
9 зане велия будет слава храма сего последняя паче первыя, глаголет Господь Вседержитель: и на месте сем дам мир, глаголет Господь Вседержитель, и мир души в снабдение всякому зиждущему, еже возставити церковь сию.
Більша буде слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот, і на цьому місці Я дам мир, говорить Госпо́дь Саваот“.
10 В двадесять четвертый девятаго месяца, во второе лето при Дарии цари, бысть слово Господне ко Аггею пророку глаголя:
Двадцятого й четвертого дня, дев'ятого місяця, другого року Да́рія було́ слово Господнє через пророка Огі́я таке:
11 сице глаголет Господь Вседержитель: вопроси иереев закона глаголя:
„Так говорить Госпо́дь Савао́т: Запитай но священиків про Зако́на, гово́рячи:
12 аще приимет человек мясо свято вскрай ризы своея, и коснется край ризы его хлеба, или варива, или вина, или масла, или всякаго брашна, еда освятится? И отвещаша священницы и реша: ни.
Ось несе хтось освячене м'ясо в полі́ своєї оде́жі, і доторкне́ться поло́ю своєю до хліба, чи до потра́ви, чи до вина, чи до оливи, чи до якої пожи́ви, — чи стане те освя́ченим? І священики відповіли́ та й сказали: „Ні!“
13 И рече Аггей: аще прикоснется оскверненый или нечистый душею всякому сих, еда осквернится? И отвещаша иерее и реша: осквернится.
Тоді Огі́й сказав: Якщо б нечистий через мертвого доторкну́вся до всього цього, чи стане воно нечистим? І відповіли священики та й сказали: „Стане нечистим!“
14 И отвеща Аггей и рече: сице людие сии, и сице язык сей предо Мною, глаголет Господь, и сице вся дела рук их: и иже аще приближится тамо, осквернится за приятия их утренняя, поболят от лица лукавств своих, и ненавидесте во вратех обличающаго.
І відповів Огій та й сказав: „Отакий наро́д цей, і такий цей люд перед Моїм лицем, — говорить Госпо́дь, — і такий усякий чин їхніх рук, і що вони складають там, — нечисте воно!
15 И ныне положите на сердцах ваших от дне сего и выше, прежде неже положити камень на камени в храме Господни.
А тепер зверніть но своє серце на час від цього дня й далі, ще по́ки не був покла́дений камінь до каменя в Господньому храмі.
16 Кто бысте, егда влагасте в мех ячмене двадесять сат, и быша ячмене десять сат? И входисте в подточилие черпати пятьдесят мер, и быша двадесять.
Відко́ли то було, що прихо́див бувало до копи́ці набирати двадцять мір, а було тільки десять, прихо́див до чави́ла набрати п'ятдесят мір, а було двадцять.
17 Поразих вы неплодием и ветротлением и градом вся дела рук ваших, и не обратистеся ко Мне, глаголет Господь.
Бив Я вас посу́хою й зеленя́чкого та гра́дом, усі чи́ни ваших рук, та не кли́кали ви до Мене, говорить Госпо́дь.
18 Устройте же сердца ваша от сего дне и далее, от двадесять четвертаго дне девятаго месяца и от дне, в оньже основася церковь Господня: положите в сердцах ваших,
Зверніть ваші серця́ на час від цього дня й далі, від дня двадцятого й четвертого, дев'ятого місяця, від того дня, коли був засно́ваний Господній храм, зверніть ваше серце на це.
19 аще еще познается на гумне, и аще еще виноград, и смокви, и яблонь, и древа масличная не творящая плода? От дне сего благословлю.
Чи є ще насіння в комо́рі? Бо ще виноград, і фіґове дерево, і дерево грана́тове, і дерево оли́вкове, — ніщо не прино́сило пло́ду. Від цього дня Я поблагословлю́ їх“.
20 И бысть слово Господне вторицею ко Аггею пророку в двадесять четвертый месяца глаголя:
I було́ слово Господнє до Огі́я вдруге двадцятого й четвертого дня того ж місяця таке:
21 рцы к Зоровавелю сыну Салафиилеву от колена Иудова глаголя: Аз потрясу небом и землею, и морем и сушею,
Скажи Зорова́велю, намісникові Юдиному, говорячи: Я затрясу́ небо та землю,
22 и превращу престолы царей, и потреблю силу царей языческих, и превращу колесницы и всадники, и снидут кони и всадницы их, кийждо во оружии на брата своего.
і попереверта́ю тро́ни царств, і повигу́блюю силу поганських царств, і попереверта́ю колесни́ці та тих, хто їздить у них, і попа́дають коні та їхні верхівці́, один мечем о́дного.
23 В той день, глаголет Господь Вседержитель, прииму тя, Зоровавелю Салафиилев, рабе Мой, глаголет Господь, и положу тя яко печать, понеже тя избрах, глаголет Господь Вседержитель.
Того дня, — говорить Госпо́дь Савао́т, — візьму́ Я тебе, Зорова́велю, сину Шеалтіїлів, Мій ра́бе, — говорить Господь, — і покладу́ тебе, немов ту печа́тку, бо Я тебе вибрав, говорить Госпо́дь Савао́т“.
