Бытие 27
1 Бысть же, повнегда состаретися Исаакови, и притупишася очи его еже видети: и призва Исава сына своего старейшаго, и рече ему: сыне мой. И рече: се, аз.
Cuando Isaac era viejo y se le habían debilitado los ojos, de modo que ya no veía, llamó a Esaú, su hijo mayor, y le dijo: “Hijo mío”; el cual le contestó: “Heme aquí.”
2 И рече Исаак: се, состарехся, и не вем дне скончания моего:
Y dijo: “Mira, yo soy viejo, y no sé el día de mi muerte.
3 ныне убо возми орудие твое, тул же и лук, и изыди на поле, и улови ми лов:
Toma, pues, ahora tus armas, tu aljaba, y tu arco, y sal al campo, cázame algo,
4 и сотвори ми снеди, якоже люблю аз: и принеси ми, да ям, яко да благословит тя душа моя, прежде даже не умру.
y prepárame un buen guiso, según mi gusto, y tráemele para comida, y mi alma te bendecirá antes de morirme.”
5 Ревекка же слыша глаголюща Исаака ко Исаву сыну своему. Изыде же Исав на поле уловити лов отцу своему.
Mas Rebeca estaba escuchando cuando Isaac hablaba a Esaú, su hijo; y cuando Esaú fue al campo a cazar una presa de casa para traérselo,
6 Ревекка же рече ко Иакову сыну своему меншему: се, аз слышах отца твоего беседующа ко Исаву брату твоему, глаголюща:
habló Rebeca con Jacob, su hijo, diciendo: “Mira, he oído a tu padre cómo hablando con Esaú tu hermano, le decía:
7 принеси ми лов, и сотвори ми снеди, да ядый благословлю тя пред Господем, прежде неже умрети ми:
‘Tráeme caza, y hazme un buen guiso para comida, y te bendeciré delante de Yahvé antes de morirme’.
8 ныне убо, сыне мой, послушай мене, якоже аз заповедаю ти:
Ahora bien, hijo mío, oye mi voz en lo que te mando.
9 и шед во овцы, поими мне оттуду два козлища мягка и добра, и сотворю я снеди отцу твоему, якоже любит:
Ve al rebaño, y tráeme de allí dos buenos cabritos; y yo haré con ellos para tu padre un sabroso guiso como a él le gusta;
10 и внесеши отцу твоему, и будет ясти, яко да благословит тя отец твой, прежде даже не умрет.
y se lo presentarás a tu padre, el cual lo comerá y te bendecirá antes de su muerte”.
11 Рече же Иаков к Ревекце матери своей: Исав брат мой есть муж космат, Аз же муж гладкий:
Contestó Jacob a Rebeca, su madre: “Mira que Esaú, mi hermano, es hombre velludo, y yo lampiño.
12 да не како осяжет мя отец мой, и буду пред ним яко презираяй, и наведу на себе клятву, а не благословение.
Quizás me palpe mi padre; seré entonces a sus ojos como quien se burla de él y me acarrearé maldición, en lugar de bendición.”
13 Рече же ему мати: на мне клятва твоя, чадо: точию послушай гласа моего, и шед принеси ми.
Replicole su madre: “Sobre mí tu maldición, hijo mío; oye tan solo mi voz, anda y tráemelos.”
14 Шед же взя и принесе матери, и сотвори мати его снеди, якоже любляше отец его.
Fue, pues, a tomarlos, y los trajo a su madre; e hizo su madre un sabroso guiso, como le gustaba a su padre.
15 И вземши Ревекка одежду Исава сына своего старейшаго добрую, яже бысть у нея в дому, облече оною Иакова сына своего меншаго,
Después tomó Rebeca vestidos de Esaú, su hijo mayor, los mejores que tenía en casa, y los vistió a Jacob, su hijo menor.
16 и кожицами козлячими обложи мышцы его, и нагое выи его:
Y con las pieles de los cabritos le cubrió las manos y la parte lisa de su cuello.
17 и даде снеди и хлебы, яже сотвори, в руце Иакову сыну своему.
Luego puso el guiso y el pan que había preparado, en manos de Jacob su hijo,
18 И внесе отцу своему и рече: отче. Он же рече: се, аз: кто еси ты, чадо?
el cual entró donde estaba su padre, y dijo “Padre mío”, a lo que este respondió: “Heme aquí; ¿quién eres, hijo mío?”
19 И рече Иаков отцу: аз Исав первенец твой, сотворих, якоже рекл ми еси: востав сяди и яждь от лова моего, яко да благословит мя душа твоя.
“Yo soy tu primogénito Esaú”, dijo Jacob a su padre. “He hecho como me dijiste; levántate, te ruego, siéntate, y come de mi caza, para que me bendiga tu alma.”
20 Рече же Исаак сыну своему: что сие, еже скоро обрел еси, о чадо? Он же рече: еже даде Господь Бог твой предо мною.
Preguntó Isaac a su hijo: “¿Cómo es que has podido encontrarla tan pronto, hijo mío?” El cual respondió: “porque Yahvé, tu Dios me la puso delante.”
21 Рече же Исаак Иакову: приближися ко мне, и осяжу тя, чадо, аще ты еси сын мой Исав, или ни.
Dijo entonces Isaac a Jacob: “Acércate, y te palparé, a ver si realmente eres o no mi hijo Esaú.”
22 Приближися же Иаков ко Исааку отцу своему, и осяза его и рече: глас убо глас Иаковль, руце же руце Исавове.
Acercose, pues Jacob a su padre Isaac, el cual lo palpó y dijo: “La voz es la voz de Jacob, pero las manos son las manos de Esaú.”
23 И не позна его: бесте бо руце его, яко руце Исава брата его космате. И благослови его
Y no lo reconoció, porque sus manos estaban velludas, como las manos de su hermano Esaú y así lo bendijo.
24 и рече: ты ли еси сын мой Исав? Он же рече: аз.
Pero repitió la pregunta: “¿Eres tú realmente mi hijo Esaú?” Y él respondió: “Soy yo.”
25 И рече: принеси ми, и ям от лова твоего, чадо, да благословит тя душа моя. И принесе ему, и яде, и принесе ему вино, и пи.
Dijo entonces: “Acércame la caza, y comeré de ella, hijo mío, para que te bendiga mi alma.” Se la acercó, y comió; le sirvió también vino y bebió.
26 И рече ему Исаак отец его: приближися ко мне и облобызай мя, чадо.
Después le dijo Isaac, su padre: “Acércate y bésame, hijo mío.”
27 И приближився лобыза его: и обоня воню риз его, и благослови его и рече: се, воня сына моего, яко воня нивы исполнены, юже благослови Господь:
Se acercó y lo besó; y cuando (Isaac) sintió la fragancia de sus vestidos, le bendijo diciendo: “Mira, el olor de mi hijo es como el olor de un campo bendecido por Yahvé.
28 и да даст тебе Бог от росы небесныя и от тука земли, и множество пшеницы и вина:
¡Te de Dios del rocío del cielo, y de la grosura de la tierra, y abundancia de trigo y de vino!
29 и да поработают тебе языцы, и да поклонятся тебе князи, и буди господин брату твоему, и поклонятся тебе сынове отца твоего: проклинаяй тя проклят, благословляяй же тя благословен.
¡Sírvante pueblos, y póstrense delante de ti naciones; sé señor de tus hermanos, e inclínense ante ti los hijos de tu madre! ¡Maldito el que te maldiga, y bendito quien te bendiga!”
30 И бысть по еже престати Исааку благословляющу Иакова сына своего: и бысть егда изыде Иаков от лица Исаака отца своего, и Исав брат его прииде с ловитвы.
Apenas Isaac había acabado de bendecir a Jacob, y no bien había salido Jacob de la presencia de su padre Isaac, cuando Esaú, su hermano, volvió de su caza.
31 Сотвори же и той снеди и принесе отцу своему, и рече отцу: да востанет отец мой, и да яст от лова сына своего, яко да благословит мя душа твоя.
Hizo también un sabroso guiso y presentándolo a su padre le dijo: “Levántese mi padre y coma la caza de su hijo, para que me bendiga tu alma.”
32 И рече ему Исаак отец его: кто еси ты? Он же рече: аз есмь сын твой первенец Исав.
Isaac, su padre, le dijo: “¿Quién eres tú?” Le contestó: “Soy tu hijo, el primogénito tuyo Esaú.”
33 Ужасеся же Исаак ужасом велиим зело и рече: кто убо уловивый мне лов и принесый ми? И ядох от всех, прежде неже приити тебе, и благослових его, и благословен будет.
Asombrose Isaac sobremanera, hasta el extremo, y dijo: “¿Quién es, pues, aquel que fue a cazar y me trajo caza, y yo he comido de todo antes que tu vinieses, y lo he bendecido de suerte que quedará bendito?”
34 Бысть же егда услыша Исав глаголы отца своего Исаака, возопи гласом велиим и горьким зело, и рече: благослови убо и мене, отче.
Al oír Esaú las palabras de su padre, lanzó un grito fuerte y extremadamente amargo, y dijo a su padre: “¡Bendíceme también a mí, padre mío!”
35 Рече же ему: пришед брат твой с лестию, взя благословение твое.
Mas él respondió: “Ha venido tu hermano con engaño, y se ha llevado tu bendición.”
36 И рече (Исав): праведно наречеся имя ему Иаков: запя бо мя се уже вторицею, и первенство мое взя, и ныне взя благословение мое. И рече Исав отцу своему: не оставил ли еси (и) мне благословения, отче?
Dijo entonces (Esaú): “Con razón se llama Jacob; pues me ha suplantado ya dos veces: me quitó la primogenitura, y ya ves que ahora me ha quitado la bendición.” Y añadió “¿No has reservado bendición para mí?
37 Отвещав же Исаак, рече Исаву: аще господина его сотворих тебе, и всю братию его сотворих рабы ему, пшеницею и вином утвердих его: тебе же что сотворю, чадо?
Isaac respondió y dijo a Esaú: “Mira, le he puesto por señor tuyo, le he dado por siervos a todos sus hermanos y le he provisto de trigo y vino. Por ti, pues, ¿qué podré hacer ahora, hijo mío?”
38 Рече же Исав ко отцу своему: еда едино есть благословение у тебе, отче? Благослови убо и мене, отче. Умилившуся же Исааку, возопи гласом велиим Исав и восплакася.
Dijo Esaú a su padre: “¿No tienes más que un sola bendición, padre mío? ¡Bendíceme también a mí, padre mío!” y levantó Esaú su voz y rompió a llorar.
39 Отвещав же Исаак отец его, рече ему: се, от тука земли будет вселение твое, и от росы небесныя свыше:
Entonces repuso Isaac, su padre, diciendo: “He aquí que lejos de la grosura de la tierra será tu morada, y lejos del rocío que baja del cielo.
40 и мечем твоим жити будеши, и брату твоему поработаеши: будет же (время) егда низложиши и отрешиши ярем его от выи твоея.
De tu espada vivirás, y servirás a tu hermano, pero cuando empieces a dominar, romperás su yugo de sobre tu cerviz.”
41 И враждоваше Исав на Иакова о благословении, имже благослови его отец его. Рече же Исав во уме своем: да приближатся дние плача отца моего, да бых убил Иакова брата моего.
Esaú concibió odio contra Jacob a causa de la bendición con que le había bendecido su padre; y dijo Esaú en su corazón: “Se acercan ya los días en que haré duelo por mi padre; después mataré a Jacob, mi hermano.”
42 Возвещена же быша Ревекце словеса Исава сына ея старейшаго: и пославши призва Иакова сына своего юнейшаго и рече ему: се, Исав брат твой грозит тебе убити тя:
Rebeca tuvo noticia de las palabras de Esaú, su hijo mayor; por lo cual envió a llamar a Jacob, su hijo menor, y le dijo: “Mira, tu hermano Esaú quiere vengarse de ti, matándote.
43 ныне убо, чадо, послушай моего гласа, и востав бежи в Месопотамию к Лавану брату моему в Харран,
Ahora, pues, hijo mío, oye mi voz: levántate y huye a Harán, a casa de mi hermano Labán;
44 и поживи с ним дни некия, дондеже отвратится ярость и гнев брата твоего от тебе,
y estarás con él algún tiempo, hasta que se apacigüe la cólera de tu hermano;
45 и забудет яже ему сотворил еси, и пославши приведу тя оттуду, да не когда безчадна буду от обоих вас в день един.
hasta que la ira de tu hermano se aparte de ti, y él se olvide de lo que le has hecho. Yo entonces enviaré por ti y te traeré de allá. ¿Por qué he de quedar privada de vosotros dos en un mismo día?
46 Рече же Ревекка ко Исааку: стужих си жизнию моею дщерей ради сынов Хеттейских: аще поймет Иаков жену от дщерей земли сея, то вскую ми жити?
Y dijo Rebeca a Isaac: “Me da fastidio el vivir, a causa de las hijas de Het. Si Jacob toma mujer de las hijas de Het, como estas, de las hijas de este país, ¿para qué seguir viviendo?”
