Бытие 16

1 Сара же жена Аврамля не раждаше ему: бяше же ей раба Египтяныня, ейже имя Агарь.

А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була́ єги́птянка невільниця, а ймення їй Аґар.

2 Рече же Сара ко Авраму: се, заключи мя Господь, еже не раждати: вниди убо к рабе моей, да чада сотворю от нея. Послуша же Аврам гласа Сарина.

І сказала Сара Аврамові: „Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, — може від неї одержу я сина“. І послухався Аврам голосу Сари.

3 И поимши Сара жена Аврамля Агарь Египтяныню рабу свою, по десяти летех вселения Аврамля в земли Ханаани, даде ю в жену Авраму мужу своему.

І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебува́ння Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.

4 И вниде ко Агари, и зачат: и виде, яко во чреве имать, и укорена бысть госпожа (ея) пред нею.

І він увійшов до Аґари, — і вона зачала́. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.

5 И рече Сара ко Авраму: обида ми от тебе: аз дах рабу мою в недро твое: она же видевши, яко во чреве имать, укорена бых пред нею: суди Бог между мною и тобою.

І сказала Сара Аврамові: „Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!“

6 Рече же Аврам к Саре: се, раба твоя в руку твоею: твори ей, якоже ти есть угодно. И озлоби ю Сара: и отбеже от лица ея.

І промовив Аврам до Сари: „Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх“. І Сара гноби́ла її. І втекла Аґар від обличчя її.

7 И обрете ю Ангел Господень у источника воды в пустыни, у источника на пути Сур.

І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,

8 И рече ей Ангел Господень: Агарь, рабо Сарина, откуду идеши и камо грядеши? И рече: от лица Сары госпожи моея аз бегу.

і сказав: „Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш?“Та відказала: „Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї“.

9 Рече же ей Ангел Господень: возвратися к госпоже своей и покорися под руку ея.

А Ангол Господній промовив до неї: „Вернися до пані своєї, — і терпи під руками її!“

10 И рече ей Ангел Господень: умножая умножу семя твое, и не сочтется от множества.

І Ангол Господній промовив до неї: „Сильно розмножу потомство твоє, і через бе́зліч буде воно незліче́нне“.

11 И рече ей Ангел Господень: се, ты во чреве имаши и родиши сына, и наречеши имя ему Исмаил: яко услыша Господь смирение твое:

І Ангол Господній до неї сказав: „Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я́ йому Ізмаї́л, бо прислу́хавсь Господь до твоєї недолі.

12 сей будет селный человек: руце его на всех, и руки всех на него, и пред лицем всея братии своея вселится.

А він буде як дикий осел між людьми, — рука його на всіх, а рука всіх — на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях“.

13 И призва Агарь имя Господа глаголющаго к ней: Ты Бог призревый на мя: яко рече: ибо предо мною видех явльшагося мне.

І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: „Ти Бог видіння!“Бо сказала вона: „Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?“

14 Сего ради прозва кладязь той: Кладязь, идеже предо мною видех: се между Кадисом и между Варадом.

Тому джерело́ було назване „Джерело Живого, Хто бачить мене“, — воно поміж Кадешем та поміж Баредом.

15 И роди Агарь Авраму сына, и нарече Аврам имя сыну своему, егоже роди ему Агарь, Исмаил.

І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім'я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.

16 Аврам же бе лет осмидесяти шести, егда роди Агарь Авраму Исмаила.

А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла.