< Бытие 14 >

1 Бысть же в царство Амарфала царя Сеннаарска, и Ариох царь Елласарск, и Ходоллогомор царь Еламск, и Фаргал царь языческий
І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Тидала, царя Ґоїму, —
2 сотвориша рать с Валлою царем Содомским и с Варсою царем Гоморрским, и с Сеннааром царем Адамы и с симовором царем Севоимским, и с царем Валаки: сия есть Сигор.
вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.
3 Вси сии совещашася на юдоль Сланую: сие есть море Сланое.
Усі ці зібрались були до долини Сіддім, — вона тепер море Солоне.
4 Дванадесять лет тии работаша Ходоллогомору: третияго же надесять лета отступиша.
Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцятого повстали.
5 И в четвертое надесять лето, прииде Ходоллогомор, и цари иже с ним, и изсекоша Исполинов сущих во Астарофе и в Карнаине, и языки крепки вкупе с ними, и омеов, иже в Сави граде,
А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузів у Гамі, і Емів у Шаве-Кір'ятаїмі,
6 и Хорреов, иже в горах Сиирских, даже до Теревинфа Фарана, иже есть в пустыни.
і Хорянина в горах Сеїру аж до Ел-Парану, що він при пустині.
7 И возвратившеся приидоша ко источнику Судному, иже есть Кадис: и ссекоша вся князи Амаликовы, и Аморреов живущих во Асасанфамаре.
І вернулись вони, і прибули до Ен-Мішпату, — воно тепер Кадеш, — і звоювали всю землю Амали́ка, а також Аморея, що сидів у Хаццон-Тамарі.
8 Изыде же царь Содомский и царь Гоморрский, и царь Адаманский и царь Севоимский, и царь Валаки, сия есть Сигор: и ополчишася противу их на брань во юдоли Сланой,
І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, — тепер він Цоар, — і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім, —
9 на Ходоллогомора царя Еламска и Фаргала царя языческа, и Амарфала царя Сеннаарска и Ариоха царя Елласарска: четыри цари на пять.
із Кедор-Лаомером, царем Еламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, — чотири царі проти п'ятьо́х.
10 Юдоль же Сланая имяше кладязи смоляныя. И побеже царь Содомский и царь Гоморрский, и падоша тамо: оставшиися же бежаша в горняя (и одержаша я).
А долина Сіддім була повна смоляних ям; і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на го́ру.
11 Взяша же вся конныя Содомския и Гоморрския и вся брашна их, и отидоша.
І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, — і пішли.
12 Взяша же и Лота сына брата Аврамова и имение его, и отидоша: бе бо в Содомех живый.
І взяли вони Лота, сина брата Аврамового, — бо пробува́в у Содомі, — і добро його та й пішли.
13 Пришед же един от уцелевших, возвести Авраму пришелцу, иже живяше у дуба Мамврийскаго, Аморреа брата Есхоля и брата Авнаня, иже беша союзницы Аврамовы.
І прийшов був недо́биток, та й розповів єврею Аврамові, — а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників.
14 Слышав же Аврам, яко пленен бысть Лот братаничь его, сочте домочадцы своя триста и осмьнадесять, и погна вслед их даже до Дана.
І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.
15 И нападе на ня нощию сам и отроцы его (с ним): и порази их и гони их даже до Ховала, иже есть ошуюю Дамаска:
І він поділився на гурти́ вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.
16 и возврати вся конныя Содомския, и Лота сына брата своего возврати, и вся имения его, и жены, и люди.
І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей.
17 Изыде же царь Содомский в сретение ему, повнегда возвратитися ему от сеча Ходоллогоморскаго, и царей сущих с ним, в юдоль Савину: сие же бяше поле царево:
Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, — вона тепер долина Царська.
18 и Мелхиседек царь Салимский изнесе хлебы и вино: бяше же священник Бога Вышняго.
А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього.
19 И благослови Аврама, и рече: благословен Аврам Богом Вышним, иже созда небо и землю:
І поблагословив він його та й промовив: „Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.
20 и благословен Бог Вышний, Иже предаде враги твоя под руки тебе. И даде ему десятину Аврам от всего.
І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх“. І Аврам дав йому десятину зо всього.
21 Рече же царь Содомский ко Авраму: даждь ми мужы, а кони возми себе.
І сказав цар содомський Аврамові: „Дай мені людей, а маєток візьми собі“.
22 Рече же Аврам к царю Содомску: воздвигну руку мою ко Господу Богу Вышнему, иже сотвори небо и землю:
Аврам же сказав цареві содомському: „Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі, —
23 аще от нити до ременя сапожнаго возму от всего твоего, да не речеши, яко аз обогатих Аврама:
що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.
24 кроме сих, яже снедоша отроцы, и части мужей, иже ходиша со мною, Есхол, Авнан, Мамврий: сии да возмут части (своя).
Я не хо́чу нічо́го, — даси тільки те, що слуги поїли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол і Мамре, — частину свою вони візьмуть“.

< Бытие 14 >