< Книга Екклезиаста 6 >
1 Есть лукавствие, еже видех под солнцем, и много есть над человеком:
わたしは日の下に一つの悪のあるのを見た。これは人々の上に重い。
2 муж, емуже даст Бог богатство и имение и славу, и несть лишаяй души своей от всех, ихже вожделеет, и не даст ему Бог власти от него ясти, яко чуждь муж ясти имать от него. И сие суета и недуг зол есть.
すなわち神は富と、財産と、誉とを人に与えて、その心に慕うものを、一つも欠けることのないようにされる。しかし神は、その人にこれを持つことを許されないで、他人がこれを持つようになる。これは空である。悪しき病である。
3 Аще родит муж сто (чад) и лета многа поживет, и мнози будут дние лет его, и душа его не насытится от благостыни, и погребения не бысть ему, рех: благ паче его изверг,
たとい人は百人の子をもうけ、また命長く、そのよわいの日が多くても、その心が幸福に満足せず、また葬られることがなければ、わたしは言う、流産の子はその人にまさると。
4 яко в суете прииде и во тму идет, и во тме имя его покрыется:
これはむなしく来て、暗やみの中に去って行き、その名は暗やみにおおわれる。
5 и солнца не виде, ниже разуме, покой сему паче того:
またこれは日を見ず、物を知らない。けれどもこれは彼よりも安らかである。
6 и поживе тысящу лет сугубо, и благостыни не виде: еда не во едино место вся идут?
たとい彼は千年に倍するほど生きても幸福を見ない。みな一つ所に行くのではないか。
7 Весь труд человечь во уста его, и душа его не исполнится.
人の労苦は皆、その口のためである。しかしその食欲は満たされない。
8 Яко кое изюбилие (человеку) мудрому паче безумнаго? Понеже нищь позна ходити противу живота.
賢い者は愚かな者になんのまさるところがあるか。また生ける者の前に歩むことを知る貧しい者もなんのまさるところがあるか。
9 Благо видение очию паче ходящаго душею. И се суетствие и произволение духа.
目に見る事は欲望のさまよい歩くにまさる。これもまた空であって、風を捕えるようなものである。
10 Аще что бысть, уже именовася имя его, и познася, еже есть человек и не возможет судитися с крепчайшим паче себе:
今あるものは、すでにその名がつけられた。そして人はいかなる者であるかは知られた。それで人は自分よりも力強い者と争うことはできない。
11 яко суть словеса многа умножающая суету.
言葉が多ければむなしい事も多い。人になんの益があるか。
12 Что излишше человеку, яко кто весть, что благо человеку в животе (его) число дний живота суетства его? И сотвори я в сени: яко кто возвестит человеку, что будет по нем под солнцем?
人はその短く、むなしい命の日を影のように送るのに、何が人のために善であるかを知ることができよう。だれがその身の後に、日の下に何があるであろうかを人に告げることができるか。