Книга пророка Даниила 3
1 В лето осмонадесятое Навуходоносор царь сотвори тело злато, высота его лактий шестидесяти и широта его лактий шести, и постави е на поли Деире во стране Вавилонстей.
Цар Навуходоно́сор зробив був золотого бовва́на, — завви́шки йому́ шістдеся́т ліктів, завши́ршки йому шість ліктів. Він поставив його в долині Дура в вавилонській окру́зі.
2 И посла (Навуходоносор царь) собрати ипаты и воеводы и местоначалники, вожди же и мучители, и сущыя на властех и вся князи стран, приити на обновление кумира, егоже постави Навуходоносор царь.
І цар Навуходоно́сор послав зібрати сатра́пів, заступників, підсатра́пів, радників, су́ддів, вищих урядників та всіх округових володарів, щоб прийшли на посвя́чення бовва́на, якого поставив цар Навуходоно́сор.
3 И собрашася местоначалницы, ипатове, воеводы, вождеве, мучителие велицыи, иже над властьми, и вси началницы стран на обновление тела, еже постави Навуходоносор царь: и сташа пред телом, еже постави Навуходоносор царь.
Того ча́су зібралися сатра́пи, засту́пники, підсатра́пи, радники, скарбники́, су́дді, вищі урядники та всі округо́ві володарі, щоб посвяти́ти бовва́на, якого поставив цар Навуходоно́сор, і поставали навпроти бовва́на, якого поставив Навуходоно́сор.
4 И проповедник вопияше со крепостию: вам глаголется, народи, людие, племена, языцы:
А оповісни́к закли́кав лунки́м го́лосом: „До вас гово́риться, наро́ди, люди та язи́ки!
5 в оньже час аще услышите глас трубы, свирели же и гусли, самвики же и псалтири и согласия, и всякаго рода мусикийска, падающе покланяйтеся телу златому, еже постави Навуходонсор царь:
Того ча́су, коли ви почуєте голос рога, сопі́лки, гіта́ри, гу́сел, псалтиря́, фле́йти та всілякого роду музи́ку, падайте й поклоніться золотому бовва́нові, якого поставив цар Навуходоно́сор.
6 и иже аще не пад поклонится, в той час ввержен будет в пещь огнем горящую.
А той, хто не впаде́ й не покло́ниться, тієї хвилі буде вки́нений до сере́дини палахкотю́чої огне́нної пе́чі.
7 И бысть егда услышаша людие глас трубы, свирели же и гусли, самвики же и псалтири и согласия, и всякаго рода мусикийска, падающе вси людие, племена, языцы, покланяхуся телу златому, еже постави Навуходоносор царь.
Тому́ того ча́су, як усі наро́ди почують голос рога, сопілки, гітари, гу́сел, псалтиря́ та всілякого роду музи́ку, попа́дають всі наро́ди, люди та язи́ки, і покло́няться золотому бовва́нові, якого поставив цар Навуходоно́сор“.
8 Тогда приступиша мужие Халдейстии и оболгаша Иудеев,
А цього ча́су набли́зилися халдейські му́жі, і доно́сили на юдеїв.
9 отвещавше реша Навуходоносору цареви: царю, во веки живи:
Вони заговорили та й сказали царе́ві Навуходоно́сорові: „Ца́рю, живи навіки!
10 ты, царю, положил еси повеление, да всяк человек, иже аще услышит глас трубы, свирели же и гусли, самвики же и псалтири и согласия, и всякаго рода мусикийска,
Ти, ца́рю, видав нака́за, щоб кожен чоловік, хто почує голос рога, сопілки, гітари, гу́сел, псалтиря́ й флейти та всіля́кої музи́ки, упав і поклонився золотому бовва́нові.
11 и не пад поклонится телу златому, ввержен будет в пещь огнем горящую.
А той, хто не впаде́ й не покло́ниться, бу́де вкинений до сере́дини палахкотю́чої огне́нної пе́чі.
12 Суть убо мужие Иудее, ихже поставил еси над делы страны Вавилионския, Седрах, Мисах и Авденаго, иже не послушаша заповеди твоея, царю, и богом твоим не служат и телу златому, еже поставил еси, не покланяются.
Є юдейські му́жі, яких ти призна́чив над справами вавилонської окру́ги, Шадра́х, Меша́х та Авед-Не́ґо, — ці мужі не зверну́ли на тебе, ца́рю, уваги: бога́м твоїм не служать, і золотому бовва́нові, якого ти поставив, не вклоняються“.
13 Тогда Навуходоносор в ярости и гневе рече привести Седраха, Мисаха и Авденаго. И приведени быша пред царя.
Тоді Навуходоно́сор у гніві та в лю́тості наказав приве́сти Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, і того ча́су цих людей привели́ перед царя.
14 И отвеща Навуходоносор и рече им: аще воистинну, Седрах, Мисах и Авденаго, богом моим не служите и телу златому, еже поставих, не покланяетеся?
Навуходоно́сор заговорив та й сказав їм: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, — чи це правда, що ви моїм бога́м не служите, а золотому бовва́нові, якого я поставив, не вклоня́єтеся?
15 Ныне убо аще есте готови, да егда услышите глас трубы, свирели же и гусли, самвики же и псалтири и согласия, и всякаго рода мусикийска, падше поклонитеся телу златому, еже сотворих: аще же не поклонитеся, в той час ввержени будете в пещь огнем горящую: и кто есть Бог, иже измет вы из руки моея?
Тепер, якщо ви готові, щоб того ча́су, коли почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всіляких родів музи́ку, попа́дали й кла́нялися бовва́нові, якого я зробив. А якщо ви не покло́нитеся, тієї години будете вки́нені до сере́дини палахкотю́чої огне́нної пе́чі, і хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?“
16 И отвещаша Седрах, Мисах и Авденаго, глаголюще царю Навуходоносору: не требе нам о глаголе сем отвещати тебе:
Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відповіли́ та й сказали царе́ві Навуходоно́сорові: „Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово.
17 есть бо Бог наш на небесех, Емуже мы служим, силен изяти нас от пещи огнем горящия и от руку твоею избавити нас, царю:
Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотю́чої огне́нної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о ца́рю!
18 аще ли ни, ведомо да будет тебе, царю, яко богом твоим не служим и телу златому, еже поставил еси, не кланяемся.
А якщо ні, нехай буде тобі, о ца́рю, зна́не, що бога́м твоїм ми не служимо, а золотому бовва́нові, якого ти поставив, не бу́демо вклоня́тися!“
19 Тогда Навуходоносор исполнися ярости, и зрак лица его изменися на Седраха, Мисаха и Авденаго, и рече: разжжите пещь седмерицею, дондеже до конца разгорится.
Тоді Навуходоно́сор перепо́внився лю́тістю, і ви́гляд його обличчя змінився проти Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Він відповів, і наказав напали́ти піч усе́меро понад те, як повинно було́ напали́ти її.
20 И мужем сильным крепостию рече: оковавше Седраха, Мисаха и Авденаго, вверзите в пещь огнем горящую.
І він наказав хоробрим військо́вим му́жам, що були в його ві́йську, зв'язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, щоб укинути до палахкотю́чої огне́нної печі.
21 Тогда мужие онии оковани быша с гащами своими и покрывалы, и сапогми и со одеждами своими, и ввержени быша посреде пещи огнем горящия.
Того ча́су ці мужі були пов'я́зані в своїх плаща́х, у своїх соро́чках і в своїх ша́пках, і в своїх убра́ннях, і були повки́дані до сере́дини палахкотю́чої огне́нної пе́чі.
22 Понеже глагол царев превозможе, и пещь разжжена бысть преизлишше: и мужей оных, иже ввергоша Седраха, Мисаха и Авденаго, уби пламень огненный.
А що слово царя було го́стре, то піч напа́лена була надзвича́йно сильно, так що тих му́жів, що підіймали, щоб укинути Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, забило їх огняне́ по́лум'я.
23 И мужие тии трие, Седрах, Мисах и Авденаго, падоша посреде пещи огнем горящия оковани,
А ці три мужі, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, упали до сере́дини палахкотю́чої огне́нної печі пов'я́зані.
24 Навуходоносор же слыша поющих их, и почудися, и воста со тщанием, и рече вельможам своим: не триех ли мужей ввергохом среде огня связаных? И реша цареви: воистинну, царю.
Тоді цар Навуходоно́сор здивувався, і поспішно встав, заговорив та й сказав до своїх радників: „Чи ж не трьох зв'я́заних мужі́в ми кинули до сере́дини огню́?“Ті відповіли та й сказали цареві: „Певне, ца́рю!“
25 И рече царь: се, аз вижду мужы четыри разрешены и ходящя среде огня, и истления несть в них, и зрак четвертаго подобен сыну Божию.
Він відповів та й сказав: „Таж я бачу чотирьох мужі́в непов'я́заних, що ходять посеред огню́, і шкоди їм нема, а ви́гляд того четвертого подібний до Божого сина!“
26 Тогда прииде Навуходоносор ко устию пещи огнем разжженныя и рече: Седрах, Мисах, Авденаго, раби Бога Вышняго, изыдите и приидите. И изыдоша Седрах, Мисах, Авденаго от среды огня.
Тоді Навуходоно́сор набли́зився до че́люстів палахкотю́чої огне́нної печі, заговорив та й сказав: „Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, — ви́йдіть і прийді́ть!“Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з сере́дини огню́.
27 И собрашася князи и воеводы, и местоначалницы и вельможи царевы, и видяху мужей, яко не одоле огнь телесем их и власа главы их не опали, и ризы их не изменишася, и вони огненны не бяше в них.
І зібралися сатра́пи, заступники, і підсатрапи, і цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опали́вся во́лос їхньої голови, і їхні плащі́ не змінилися, і за́пах огню́ не ввійшов у них.
28 И поклонися пред ними царь Богу, и отвеща Навуходоносор царь и рече: благословен Бог Седрахов, Мисахов и Авденаго, Иже посла Ангела Своего и изя отроки Своя, яко уповаша на Него: и слово царево премениша, и предаша телеса своя во огнь, яко да не послужат, ни поклонятся всякому богу иному, но точию Богу своему:
Навуходоно́сор заговорив та й сказав: „Благослове́нний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які наді́ялися на Нього. І вони не послу́халися царсько́го слова, і дали свої тіла́ на огонь, аби не служити й не кла́нятися іншому бо́гові, крім Бога свого́.
29 и аз заповедаю заповедь: вси людие, племя, язык, аще речет хулу на Бога Седрахова и Мисахова и Авденаго, в пагубу будут, и домове их в разграбление: понеже несть бога другаго, иже возможет избавити сице.
А тепер від мене видається нака́з, що кожен з наро́ду, люду та язи́ка, який скаже що згірдли́ве на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетверто́ваний, а дім його обе́рнений буде на сміття́, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце“.
30 Тогда царь постави Седраха, Мисаха и Авденаго во стране Вавилонстей, и возвеличи их, и сподоби их старейшинства Иудеев всех сущих во царстве его.
Того ча́су цар зробив, щоб добре вело́ся Шадрахові, Мешахові та Авед-Неґові в вавилонській окру́зі.
