Книга пророка Даниила 11
1 Аз же в первое лето Кирово стах в державу и крепость.
А я в першому році мі́дянина Дарія стояв, щоб зміцни́ти й поси́лити його.
2 И ныне истину возвещу тебе се, еще трие царие востанут в Персиде четвертый же разбогатеет богатством великим паче всех и по одержании богатства своего востанет на вся царства Еллинская:
А тепер об'явлю́ тобі правду. Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагати́ться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбу́рить усе проти грецького царства.
3 и востанет царь силен, и обладает властию многою, и сотворит по воли своей.
І повстане хоробрий цар, і запанує великим панува́нням, і робитиме за своїм уподо́банням.
4 И егда станет царство его сокрушится и разделится на четыри ветры небесныя, и не в последняя своя, ниже по власти своей, еюже совладе, понеже исторгнется царство его и другим кроме сих отдастся.
Та коли він повстане, бу́де зруйно́ване його царство, і буде розді́лене на чотири небесні вітри́, а не на його наща́дків, і не за його панува́нням, яким він панував, бо царство його буде ви́рване й да́не іншим, а не їм.
5 И укрепится царь южский, и от князей их един укепеет нань и обладает властию многою над властию его.
І зміцни́ться півде́нний цар, але один з його князів переси́лить його й запанує, його панува́ння — панува́ння велике.
6 И по летех его смесятся, и дщи царя южска внидет к северску царю, еже сотворити завет с ним, и не удержит крепости мышцы, и не станет племя ея, и предастся та и приведшии ю, и дева и укрепляяй ю во временех.
Але по ро́ках вони поєдна́ються, і дочка́ південного царя при́йде до царя півні́чного, щоб зробити мир. Але не затри́має він сили свого раме́на, і не встане потомство його, але буде ви́дана вона й ті, що вели її, і та, що її породила, і той, що міцно тримав її за тих часів.
7 И востанет от цвета корене ея на уготование его и приидет в силу, и внидет во утверждения царя северскаго и сотворит в них и одержит:
І повстане один із галу́зки її ко́реня на його місце, і він вийде проти ві́йська, і вві́йде в тверди́ню півні́чного царя, і буде ді́яти проти них, і опанує їх.
8 и боги их со слиянными их, вся сосуды их вожделенны сребра и злата с пленники принесет во Египет, и той востанет паче царя северска:
І їхніх богів з їхніми литими бовва́нами, ра́зом з їхнім улю́бленим по́судом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше від північного царя.
9 и внидет в царство царя южскаго, и возвратится на свою землю.
І він уві́йде в царство південного царя, але ве́рнеться до своєї землі.
10 И сынове его соберут народ силен мног, и внидет грядый и потопляяй: и мимо прейдет и сядет, и даже до крепости его снидется.
А сини його озбро́ються, і зберуть на́товп числе́нних войовникі́в, і один із них конче пі́де, і все позаливає, і пере́йде край, і ве́рнеться, і воюватиме аж до його тверди́ні.
11 И разсвирепеет царь южский, и изыдет и брань сотворит с царем северским, и поставит народ мног, и предастся народ в руце его.
І розлю́титься південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике многолю́дство, і цей на́товп буде відда́ний у його руку.
12 И возмет народы, и возвысится сердце его, и соодолеет тмам, и не укрепеет.
І буде зни́щений той на́товп, і пови́щиться його серце, і він кине десятити́сячки, та не буде си́льний.
13 И возвратится царь северский и приведет народ мног паче прежняго: и на конец времен лет приидет входом в силе велицей и со имением многим.
І ве́рнеться північний цар, і виставить на́товп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче при́йде з великим ві́йськом та з числе́нним маєтком.
14 И в лета она мнози востанут на царя южска, и сынове губителей людий твоих воздвигнутся, еже поставити видение, и изнемогут.
І за того ча́су багато-хто повстануть на південного царя, а сини наси́льників твого наро́ду піді́ймуться, щоб спра́вдилось видіння, і вони спіткну́ться.
15 И внидет царь северский и сотворит окоп и возмет грады тверды, мышцы же царя южскаго не станут и востанут избраннии его, и не будет крепости еже стати.
І при́йде північний цар, і наси́пле вала, і здобуде тверди́нне місто, і не встоять раме́на півдня та його добі́рний наро́д, і не буде сили всто́яти.
16 И сотворит входяй к нему по воли своей, и несть стоящаго противу лица его: и станет на земли савеи, и скончается в руце его.
I робитиме той, хто при́йде на нього, за своєю вподо́бою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Кра́ї, і буде погибель у його руці.
17 И вчинит лице свое внити в силе всего царства своего, и праве вся сотворит с ним: и дщерь жен даст ему еже растлити ю, и не пребудет, и не будет ему.
І зверне він своє обличчя, щоб прийти́ з поту́гою всього свого царства, і складе догово́ра з ним. І дасть йому молоду дочку́ за жінку, щоб знищити землю, та це не вдасться, і не станеться йому.
18 И обратит лице свое на островы, и возмет многи, и погубит князи укоризны своея, обаче укоризна его возвратится ему.
І зверне́ він обличчя своє на острови́, і здобуде багато. Але вождь спинить йому нару́гу його, все́меро заплатить йому за наруги його.
19 И обратит лице свое в крепость земли своея, и изнеможет, и падется, и не обрящется.
І зверне він своє обличчя до твердинь свого кра́ю, і спіткнеться й упаде́, і не буде зна́йдений.
20 И востанет от корене его сад царства на уготование его производяй творяй славу царства: и в тыя дни еще сокрушится, и не в лицах, ни в рати:
А на його місці стане той, що скаже побі́рникові податків перейти пишно́ту царства, та за кілька днів він загине, але не від гніву й не від бо́ю.
21 станет во уготовании его ункчижися, и не даша нань славы царства: и приидет со обилием и соодолеет царству лестьми,
І стане на його місці пого́рджуваний, та не дадуть йому царсько́ї поша́ни, але він при́йде непомітно, й опанує царство ле́стощами.
22 и мышцы потопляющаго потопятся от лица его и сокрушатся и старейшина завета.
А війська́, що затоплювали, він зато́пить і знищить, і навіть самого воло́даря, що з ним поєднався.
23 И от совокуплений к нему сотворит лесть, и взыдет, и преодолеет их в мале языце:
А від ча́су поєдна́ння з ним він робитиме ома́ну, і піді́йметься, і зміцни́ться мали́м наро́дом.
24 и во обилие и в тучныя страны приидет, и сотворит, яже не сотвориша отцы его и отцы отцев его: пленение и корысти и имение им расточит, и на Египта помыслит мыслию даже до времене.
Він уві́йде непомітно в ситу округу, і зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкида́є їм награбо́ване, і здо́бич, і маєток, і на твердині буде замишляти свої за́думи, але до ча́су.
25 И востанет крепость его, и сердце его на царя южскаго в силе велице, царь же южский сотворит с ним сечь силою великою и крепкою зело, и не станут: яко помышляют нань помышления
І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом. А південний цар підгото́виться до війни з ві́йськом великим та дуже міцни́м, та не всто́їть, бо замишляють на нього за́думи.
26 и изядят потребная его и сокрушат его, и силы разсыплет, и падут язвении мнози.
А ті, що їдять його поживу, поб'ють його, і його ві́йсько позаливає край, і попа́дають числе́нні забиті.
27 И оба царя, сердца их на лукавство, и на трапезе единей возглаголют лжу, и не предуспеет, яко еще конец на время.
А серце обох цих царів буде на лихе, і при одно́му столі вони бу́дуть говорити неправду, але не буде у́спіху, бо кінець буде ще відкла́дений на озна́чений час.
28 И возвратится на свою землю со имением многим, и сердце его на завет святый, и сотворит, и возвратится на свою землю.
І він ве́рнеться до свого кра́ю з великим маєтком, а його серце буде проти святого заповіту; і він зробить, і ве́рнеться до свого кра́ю.
29 На время возвратится и приидет на юг, и не будет якоже первая и последняя.
На умо́влений час він пове́рнеться, і при́йде на південь, але останнє не буде, як перше.
30 И внидут с ним исходящии Китяне, и смирится, и возвратится, и возярится на завет святый: и сотворит, и возвратится, и умыслит на оставльшыя завет святый.
І при́йдуть на нього кіттейські кораблі́, і він налякається, і ве́рнеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він ве́рнеться, і пого́диться з тими, хто поки́нув святий заповіт.
31 И мышцы и племена от него востанут и осквернят святыню могутства и преставят жертву всегдашнюю и дадят мерзость запустения,
I повстануть його війська́ та й знева́жать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидо́ту спусто́шення.
32 и беззаконнующии завет наведут со прелестию: людие же ведуще Бога своего премогут и сотворят,
А тих, хто чинить несправедливе на заповіт, він прихилить через ле́стощі. А наро́д, що знає свого Бога, зміцніє та й ді́ятиме.
33 и смысленнии людие уразумеют много, и изнемогут в мечи и в пламени, и в пленении и в разграблении дний.
А розумні з народу на́вчать багатьох, але спіткну́ться об меча та по́лум'я, об поло́н та грабі́ж якийсь час.
34 И егда изнемогут, поможется им помощию малою, и приложатся к ним мнози со прелестию.
А коли вони спіткну́ться, будуть спомо́жені мало́ю поміччю, хоч до них прилу́чаться багато-хто ле́стощами.
35 И от смысливших изнемогут, еже разжещи я и избрати, и еже открыти даже до конца времене, яко еще на время.
А дехто з тих розумних спіткну́ться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінце́вого ча́су, бо ще час до умо́вленого ча́су.
36 И сотворит по воли своей, и царь возвысится и возвеличится над всяким богом, и на Бога богов возглаголет тяжкая, и управит, дондеже скончает гнев, в скончание бо бывает.
І буде робити той цар за своїм уподо́банням, і піді́йметься, і пови́щиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме у́спіх, аж по́ки не дове́ршиться гнів, бо ви́конається те, що було вирішене.
37 И о всех бозех отцев своих не смыслит, и рачении жен, и о всяцем бозе не уразумеет, понеже паче всех возвеличится.
І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на побажа́ння жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звели́чить себе понад кожного.
38 И бога маозима на месте своем прославит, и бога, егоже не ведеша отцы его, почтит сребром и златом и камыком честным и похотьми,
Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і срі́блом, і дорогоцінним камі́нням, і реча́ми кошто́вними.
39 и сотворит тверделем убежищ с богом чуждим, егоже познает, и умножит славу, и покорит им многи, и землю разделит в дары.
І він посадить у твердині наро́да чужого бога. Тому́, хто пізнає його, примно́жить славу, і вчи́нить їх панами над багатьма́, і поділить землю на заплату.
40 И на конец времене сразится ратию с царем южским: и соберется на него царь северский с колесницами и с конники и с корабли многими, и внидет в землю, и сокрушит, и мимоидет,
А в кінці ча́су зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесни́цями, і верхівця́ми, і числе́нними кораблями, і при́йде на краї́, і позаливає та пере́йде їх.
41 и внидет на землю саваимску, и мнози изнемогут: сии же спасутся от руки его, Едом и Моав и начало сынов Аммоних.
І він при́йде до Пишного Кра́ю, і багато-хто спіткну́ться, та оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів.
42 И прострет руку свою на землю, и земля Египетска не будет во спасение.
І він простягне́ свою руку на краї, і не втече єгипетський край.
43 И владети начнет в сокровенных злата и сребра и во всех вожделенных Египта и Ливиев и Ефиопов, в тверделех их.
І він запанує над ска́рбами золота й срібла, та над усіма́ коштовними реча́ми Єгипту. А ліві́йці та етіо́пляни пі́дуть за ним.
44 И слышания и поткщания возмутят его от восток и от севера: и приидет во ярости мнозе, еже погубити многи.
Але́ його налякають вістки́ зо сходу та з пі́вночі, і він вийде з великою лю́тістю, щоб багатьох погубити та зробити закля́ттям.
45 И поткнет кущу свою ефадано между морями, на горе святей савеи, приидет даже до части ея, и несть избавляяй его.
І поставить намети свого́ пала́цу між морями та горою пишної святині. Та він при́йде до свого кінця, але не буде йому помічника́.
