Деяния святых апостолов 3
1 Вкупе же Петр и Иоанн восхождаста во святилище на молитву в час девятый.
Якось Петро та Іван о дев’ятій годині йшли разом у Храм на молитву.
2 И некий муж, хром от чрева матере своея сый, носимь бываше, егоже полагаху по вся дни пред дверьми церковными, рекомыми Красными, просити милостыни от входящих в церковь:
Там був чоловік, каліка від народження. Його приносили щодня та клали біля храмових воріт, які називалися Прекрасними, щоб він міг просити милостиню в тих, хто заходив у Храм.
3 иже видев Петра и Иоанна хотящыя внити в церковь, прошаше милостыни.
Побачивши Петра та Івана, які заходили в Храм, він попросив і в них милостиню.
4 Воззрев же Петр нань со Иоанном, рече: воззри на ны.
Петро та Іван подивились уважно на нього, і Петро промовив: «Поглянь на нас!»
5 Он же прилежаше има, мня нечто от нею прияти.
Той уважно подивився, сподіваючись отримати щось від них.
6 Рече же Петр: сребра и злата несть у мене, но еже имам, сие ти даю: во имя Иисуса Христа Назореа востани и ходи.
Але Петро сказав: «Золота й срібла не маю, але те, що маю, те й тобі даю: в ім’я Ісуса Христа з Назарета – встань і ходи!»
7 И емь его за десную руку воздвиже: абие же утвердистеся его плесне и глезне,
І, узявши [каліку] за праву руку, підняв. Одразу його ноги та коліна зміцнилися.
8 и вскочив ста и хождаше, и вниде с нима в церковь, ходя и скачя и хваля Бога.
Підскочивши, він встав і ходив. Зайшовши разом із ними в Храм, він ходив, підстрибуючи та прославляючи Бога.
9 И видеша его вси людие ходяща и хваляща Бога,
Весь народ побачив, що він ходить та прославляє Бога.
10 знаху же его, яко сей бяше, иже милостыни ради седяше при Красных дверех церковных: и исполнишася чуда и ужаса о приключившемся ему.
Упізнавши в ньому того, хто просив милостиню біля Прекрасних воріт Храму, вони наповнилися страхом та здивуванням від того, що з ним сталося.
11 Держащужеся исцелевшему хромому Петра и Иоанна, притекоша к нима вси людие в притвор, нарицаемый Соломонов, ужасни.
Цей чоловік тримався Петра та Івана, і весь народ, дуже здивований, побіг до них у ту частину Храму, що зветься колонадою Соломона.
12 Видев же Петр отвещаваше к людем: мужие Израилтяне, что чудитеся о сем, или на ны что взираете, яко своею ли силою или благочестием сотворихом его ходити?
Побачивши це, Петро промовив до народу: «Ізраїльтяни, чому це так здивувало вас? Чому ви дивитесь на нас, ніби ми своєю силою або своїм благочестям зробили так, щоб цей чоловік ходив?
13 Бог Авраамов и Исааков и Иаковль, Бог отец наших, прослави Отрока Своего Иисуса, Егоже вы предасте, и отвергостеся Его пред лицем Пилатовым, суждьшу Оному пустити:
Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив Свого Слугу Ісуса, Якого ви зрадили й зреклися перед Пилатом, незважаючи на те, що той вирішив Його відпустити.
14 вы же Святаго и Праведнаго отвергостеся, и испросисте мужа убийцу дати вам,
Ви зреклися Святого та Праведного й просили, щоб вам визволили вбивцю.
15 Началника же жизни убисте: Егоже Бог воскреси от мертвых, емуже мы свидетелие есмы.
Ви вбили Засновника життя, але Бог воскресив Його з мертвих, і ми – свідки цього.
16 И о вере имене Его, сего, егоже видите и знаете, утверди имя Его: и вера, яже Его ради, даде ему всю целость сию пред всеми вами.
Через віру в Його ім’я цей [чоловік], якого ви бачите й знаєте, був зміцнений. Ім’я Ісуса та віра, котра дається через Нього, зцілили повністю його перед вашими очима.
17 И ныне, братие, вем, яко по неведению сие сотвористе, якоже и князи ваши:
Тепер, брати, знаю, що ви зробили це через незнання, як і ваші керівники.
18 Бог же, яже предвозвести усты всех пророк Своих пострадати Христу, исполни тако.
Але так Бог здійснив те, про що говорив устами всіх пророків: Його Христос має страждати.
19 Покайтеся убо и обратитеся, да очиститеся от грех ваших,
Отже, покайтеся та наверніться [до Бога], щоб ваші гріхи були видалені
20 яко да приидут времена прохладна от лица Господня, и послет пронареченнаго вам Христа Иисуса,
й настали від Господа часи відродження; і щоб Він надіслав призначеного вам Христа Ісуса,
21 Егоже подобает небеси убо прияти даже до лет устроения всех, яже глагола Бог усты всех святых Своих пророк от века. (aiōn g165)
Якого небо має прийняти до часу відновлення всіх речей, про що споконвіку говорив Бог устами Своїх святих пророків. (aiōn g165)
22 Моисей убо ко отцем рече: яко Пророка вам воздвигнет Господь Бог ваш от братии вашея, яко мене: Того послушайте по всему, елика аще речет к вам:
Адже Мойсей казав: „Господь, Бог ваш, підійме вам з-посеред ваших братів Пророка, подібного до мене. Його слухайтеся в усьому, що Він вам скаже.
23 будет же, всяка душа, яже аще не послушает Пророка онаго, потребится от людий.
І кожна душа, що не буде слухатися Цього Пророка, буде винищена з народу“.
24 И вси же пророцы от Самуила и иже по сих, елицы глаголаша, такожде предвозвестиша дни сия.
Також і всі пророки – від Самуїла й після нього – проголошували ці дні.
25 Вы есте сынове пророк и завета, егоже завеща Бог ко отцем вашым, глаголя ко Аврааму: и о семени твоем возблагословятся вся отечествия земная.
Ви – нащадки пророків та заповіту, який Бог склав із нашими батьками. Він казав Авраамові: „Через твого нащадка всі народи землі отримають благословення“.
26 Вам первее Бог, воздвигий Отрока Своего Иисуса, посла Его благословяща вас, во еже отвратитися вам комуждо от злоб ваших.
Коли Бог воскресив Свого Слугу, то надіслав Його в першу чергу до вас, щоб благословити та навернути кожного з вас від ваших злих учинків».
