Второе послание к Коринфянам 9
1 О службе бо, яже ко святым, лишше ми есть писати вам,
У мене більше немає потреби писати вам про це служіння святим,
2 вем бо усердие ваше, имже о вас хвалюся Македоняном, яко Ахаиа приготовися от мимошедшаго лета: и яже от вас ревность раздражи множайших.
адже я знаю ваше завзяття й хвалюся ним перед македонянами. Я розповів їм, що Ахая була готова ще з минулого року, і ваша ревність заохотила багатьох.
3 Послах же братию, да не похваление наше, еже о вас, испразднится в части сей, но да, якоже глаголах, приготовани будете:
Усе ж посилаю до вас братів, щоб наша похвала вами у цьому випадку не була даремною, а щоб ви були готові, як я і говорив.
4 да не како, аще приидут со мною Македоняне и обрящут вас неприготованных, постыдимся мы, да не глаголем вы, в части сей похваления.
Якщо зі мною прийдуть македоняни й застануть вас не готовими, то ми, – не кажучи вже про вас, – через цю впевненість будемо осоромлені.
5 Потребно убо умыслих умолити братию, да прежде приидут к вам и предуготовят прежде возвещенное благословение ваше, сие готово быти тако, якоже благословение, а не яко лихоимство.
Тож я вважаю за необхідне заохотити братів прийти до вас заздалегідь і підготувати обіцяний щедрий дар. Тоді він буде щедрим даром, а не чимось вимушеним.
6 Се же глаголю: сеяй скудостию, скудостию и пожнет: а сеяй о благословении, о благословении и пожнет.
[Пам’ятайте] це: хто скупо сіє, той скупо жатиме, а хто щедро сіє, той щедро жатиме.
7 Кийждо якоже изволение имать сердцем, не от скорби, ни от нужды: доброхотна бо дателя любит Бог.
Кожен нехай [дарує так], як вирішив у своєму серці, а не з жалем чи з примусу, адже Бог любить того, хто дарує з радістю.
8 Силен же Бог всяку благодать изюбиловати в вас, да о всем всегда всяко довольство имуще, избыточествуете во всяко дело благо,
І Бог може пролити на вас будь-яку благодать, щоб, маючи завжди й в усьому достаток, ви проливалися будь-якою доброю справою,
як і написано: «Він щедро роздав бідним; його праведність стоятиме повіки». (aiōn g165)
10 Даяй же семя сеющему и хлеб в снедь, да подаст и умножит семя ваше, и да возрастит жита правды вашея,
Той, Хто забезпечує сіяча насінням і хлібом на поживу, забезпечить і примножить ваше насіння та збільшить плоди вашої праведності,
11 да о всем богатящеся во всяку простоту, яже содевает нами благодарение Богу.
щоб ви у всьому були збагачені для всякої щедрості, яка спонукає до того, щоб через нас складалася подяка Богові.
12 Яко работа сего служения не токмо есть исполняющая лишения святых, но и избыточествующая многими благодареньми Богови:
Адже ваше служіння не лише задовільняє потреби святих, але й виливається у численні подяки Богові.
13 искушением служения сего славяще Бога о покорении исповедания вашего в Благовествовании Христове, и о простоте союбщения к ним и ко всем,
Завдяки доказу цього служіння вони прославляють Бога за ваш послух, що [іде від] сповідування Доброї Звістки Христа, і за вашу щедрість для них та для всіх інших.
14 и о тех молитве о вас, возжелеющих вас за премногую благодать Божию на вас.
А у своїй молитві за вас вони прагнуть до вас через безмірну щодо вас Божу благодать.
15 Благодарение же Богови о неисповедимем Его даре.
Подяка Богові за Його невимовний дар!
