Вторая книга Паралипоменон 8
1 И бысть по двадесяти летех, в нихже созда Соломон дом Господень и дом свой,
І сталося по двадцятьо́х ро́ках, коли Соломо́н будував дім Господній та свій дім,
2 и грады яже даде Хирам Соломону, созда оны Соломон и всели ту сыны Израилевы.
то міста́, які дав Хура́м Соломо́нові, Соломон розбудува́в їх, і осади́в там Ізраїлевих синів.
3 И прииде Соломон во Емаф-Сува и одержа его.
І пішов Соломон до Хават-Цови, і переміг її.
4 И созда Федмор в пустыни и вся грады крепкия, яже созда во Емафе.
І збудував він Тадмора в пустині, та всі міста для запа́сів, що побудував у Хаматі.
5 Сострои же Вефорон вышний и Вефорон нижний, грады укреплены стенами, вратами и вереями:
І побудував він Бет-Хорон горі́шній та Бет-Хорон до́лішній, тверди́нні міста́, — му́ри, двері та за́суви,
6 и Валааф, и вся грады крепкия, иже быша Соломону, и вся грады колесниц и грады конник, и елика восхоте Соломон по желанию создати бо Иерусалиме и в Ливане и во всем царстве своем.
і Баалат, і всі міста для запа́сів, що були в Соломона, і всі міста́ для колесни́ць, і міста́ для верхівці́в, і всяке пожада́ння Соломона, що жадав він збудувати в Єрусалимі й на Ливані, та в усьому Кра́ї його панува́ння.
7 Весь народ оставшийся от Хеттеа и Аморреа, и Ферезеа и Евеа и Иевусеа, иже не бяху от племене Израилева,
Увесь наро́д, позоста́лий з хітте́ян, і з аморе́ян, і з періззе́ян, і з хівве́ян, і з євусе́ян, що вони не з Ізраїля,
8 но беша от сынов их оставшихся по них на земли, ихже не избиша сынове Израилевы, подведе их Соломон в дань даже до дне сего.
з їхніх сині́в, що зоста́лися по них у Краї, що їх не повигу́блювали Ізраїлеві сини, то їх Соломон узяв на дани́ну, і це позоста́лося аж до цього дня.
9 От сынов же Израилевых не даде Соломон в рабы царству своему: тии бо бяху мужие ратницы и князи, и сильнии и началницы колесниц и конник его.
А Ізра́їлевих синів Соломон не робив рабами для своєї праці, але́ вони були військо́ві, і зве́рхники сторо́жі його, і зве́рхники колесни́ць його та його верхівці́в.
10 И сии началницы предстоящих царю Соломону, двести пятьдесят приставницы над делы людскими.
І оце вони були зве́рхники намі́сники царя Соломона, — двісті і п'ятдеся́т, що панували над наро́дом.
11 Дщерь же Фараоню преведе Соломон от града Давидова в дом, егоже созда ей, рече бо: да не обитает жена моя в дому Давида царя Израилева, понеже освящен есть, аможе вниде кивот Господень.
А фараонову дочку́ перевів Соломон із Давидового Міста до дому, що збудував для неї, як сказав: „Не буде сидіти мені жінка в домі Давида, Ізраїлевого царя, бо святий він, бо Господній ковчег увійшов у нього“.
12 Тогда вознесе Соломон всесожжения Господеви на олтарь, егоже созда Господеви пред храмом,
Тоді Соломон прині́с цілопа́лення для Господа на Господньому же́ртівнику, якого він збудував перед притво́ром,
13 по словеси от дне до дне возносити, по повелению Моисееву, в субботы и в новомесячия и в праздники, трижды в год, в праздник опресноков и в праздник седмиц и в праздник кущей.
щоб за потребою кожного дня прино́сити жертву за Мойсеєвим нака́зом, на суботи, і на молодики́, і на свята три ра́зи в році: в свято Опрі́сноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок.
14 И постави по разсуждению Давида отца своего разделения священником и по служением их: и левиты над стражами их, да хвалят и служат пред священники по чину единаго коегождо дний: и дверницы по разделением их, по вратом и вратом: тако бо повеле Давид человек Божий.
І поставив він, за розпоря́дком Давида, батька свого, че́рги священиків на їхню службу, і Левитів на їхніх ва́ртах на хвалу́ та на службу відповідно до священиків за потребою кожного дня, і придве́рних в їхніх черга́х для кожної брами, бо такий був нака́з Давида, Божого чоловіка.
15 Не преступиша заповедий царевых о священницех и левитех по всякому словеси, и в сокровищих.
І не відступали вони від нака́зів царя про священиків та Левитів, щодо всякої речі й щодо ска́рбів.
16 И уготовася всяко делание от дне, в оньже основа, до дне, в оньже соверши Соломон дом Господень.
І була зро́блена вся Соломонова праця аж до цього дня, від зало́ження Господнього дому й аж до закі́нчення його, коли був закі́нчений дім Господній.
17 Тогда иде Соломон в Гасионъгавер и во Елаф, иже при мори в земли Идумейстей.
Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту над мо́рським берегом в едо́мському кра́ї.
18 И посла Хирам рукою слуг своих корабли и рабы знающыя морския проходы, и хождаху с рабы Соломоними в Софир, и взяша оттуду четыреста и пятьдесят талант злата и принесоша ко царю Соломону.
І прислав йому Хура́м через своїх рабів кораблі́ та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру, і взяли́ звідти чотири сотні й п'ятдеся́т талантів золота, і приве́зли до царя Соломона.
