Вторая книга Паралипоменон 35

1 И сотвори Иосиа во Иерусалиме пасху Господу Богу своему, и пожре пасху в четвертыйнадесять день месяца перваго:

І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.

2 и постави священники на стражах их, и укрепи их на дела дому Господня,

І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому.

3 и рече левитом сильным во всем Израили, да освятятся Господу и поставят кивот святый в дому Господни. И поставиши кивот святый во храме, егоже созда Соломон сын Давида царя Израилева. И рече царь: несть вам на раменах носити ничтоже: ныне убо служите Господу Богу вашему и людем Его Израилю,

І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві.

4 и уготовайтеся по домом отечеств ваших и по чредам вашым, по писанию Давида царя Израилева и рукою Соломона сына его,

І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона.

5 и стойте во храме по разделением домов отечеств ваших во братии вашей сынех людских, и по части дому отечества в левитех:

І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів.

6 и пожрите пасху и святая уготовайте братии вашей, еже сотворити по словеси Господню, (еже глагола) рукою Моисеовою.

І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“.

7 И даде начатки Иосиа сыном людским овцы и агнцы и козлы от коз, вся на пасху, и всех обретеных в число тридесять тысящ, и волов три тысящы, сия от царева имения.

І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого.

8 И началницы его даша начатки людем и священником и левитом: даде же и Хелкиа и Захариа и Иеиил началницы священником дому Господня, и даша на пасху овец и агнцев и козлищ две тысящы шесть сот и волов триста.

А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі.

9 Хонениа же и Ванеа, и Самеа и Нафанаил брат его, и Асавиа и Иеиил и Иозавад, началницы левитов, даша левитом на пасху пять тысящ овец и волов пять сот.

А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень.

10 И уготовано бысть служение, и сташа священницы в чине своем и левити по разделением своим по повелению цареву,

І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя.

11 и пожроша пасху, и пролияша священницы рукама своима кровь, и левити одираху кожы:

І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.

12 и уготоваша всесожжения предати им по разделению, по домом отечеств сыном людским, принести Господеви всесожжения, якоже писано есть в книзе закона Моисеова: тако и заутра:

І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.

13 и испекоша пасху на огни по чину, и святая свариша в медницах и в котлех, и предуспе им, и разделиша всем сыном людским:

І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу.

14 себе же и священником потом уготоваша, яко в возношении всесожегаемых и туков даже до нощи священницы (быша не праздни), и левити уготоваша им и братии их сыном Аароним.

А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам.

15 И певцы сынове Асафовы (стояху) в чине своем по повелению Давида, и Асафа и Емана и Идифума пророков царевых: и началницы и дверницы всех врат, имже не бе возможно отлучитися от службы святых, понеже братия их левити уготоваша им (брашна).

А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм.

16 И управися и уготовася вся служба Господня в день той, да сотворят пасху и принесут всесожжения на олтарь Господень по повелению царя Иосии.

I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії.

17 И сотвориша сынове Израилевы, иже обретени бяху, пасху во время то и праздник опресноков седмь дний.

І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день.

18 И не бысть пасхи подобныя той во Израили от дний Самуила пророка, и вси царие Израилева не сотвориша пасхи, юже сотвори Иосиа и священницы и левити, и весь Иуда и Израиль, иже обретен бысть, и обитающии во Иерусалиме, Господу.

І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму.

19 Во осмоенадесять лето царства Иосиина сия пасха празднована бысть.

Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха.

20 И изыде фараон Нехао царь Египетский на царя Ассирийскаго на реку Евфрат, еже ратовати его в Хархамисе. И изыде во сретение ему Иосиа царь.

По всьому цьому, коли Йосі́я пригото́вив дім Божий, прийшов Нехо́, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.

21 И посла к нему послы, глаголя: что мне и тебе, царю Иудин? Не противу тебе днесь иду воевати, но на место брани моея: и Бог рече потщатися мне: внемли ты о Бозе иже со мною, да не убиет тя.

І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“

22 И не возврати Иосиа лица своего от него, но ратовати его укрепися, ниже послуша словес Нехаовых, яже от уст Божиих, но иде, да воюет на поли Магеддо.

Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

23 И устрелиша стрелцы в царя Иосию. И рече царь отроком своим: изведите мене (от брани), яко изнемогох зело.

І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“...

24 И сведоша его отроцы его с колесницы, и в другую колесницу посадиша его, яже бяше ему, и привезоша его во Иерусалим, и умре и погребен бысть со отцы своими: и весь Иуда и Иерусалим плакаша о Иосии.

І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії.

25 И Иеремиа возрыда по Иосии, и глаголаша вси князи и княгини плачь по Иосии даже до днесь: и даша его в повеление Израилю, и се, писано есть в рыданиих.

І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“.

26 Прочая же словеса Иосиина и упование его бяху писана в законе Господни:

А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні,

27 дела же его, первая и последняя, се, писана суть в книзе царей Израилевых и Иудиных.

і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.