Вторая книга Паралипоменон 29
1 И Езекиа нача царствовати сый двадесяти и пяти лет, и двадесять девять лет царствова во Иерусалиме. Имя же матери его Авиа, дщерь Захариина.
Єзекі́я зацарював у віці двадцяти́ й п'яти́ літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Авійя, дочка́ Захарії.
2 Сотвори же правое пред Господем по всем, яже сотвори Давид отец его.
І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид.
3 И бысть егда ста на царстве своем в месяц первый, отверзе двери дому Господня и обнови их,
Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх.
4 и введе священники и левиты, и постави их на стране яже к востоку,
І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу,
5 и рече им: послушайте мя, левити, ныне очиститеся и очистите дом Господа Бога отец наших, и изрините нечистоту из святилища:
та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині.
6 яко отступиша отцы наши и сотвориша лукавое пред Господем Богом нашим, и оставиша Его, и отвратиша лице свое от скинии Господни, и даша хребет,
Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї.
7 и заключиша врата храма, и погасиша светилники, и фимиамом не кадиша, и всесожжений не принесоша во святилищи Богу Израилеву:
Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога.
8 и разгневася яростию Господь на Иуду и на Иерусалим, и предаде их во ужас и погубление и на звиздание, якоже вы видите очима вашима:
І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма.
9 и се, поражени быша отцы наши мечем, и сынове наши и дщери нашя и жены нашя в пленении в земли не своей, якоже и ныне суть:
І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це!
10 ныне убо положите на сердца ваша, еже завещати завет с Господем Богом Израилевым, и отвратит гнев ярости Своея от нас:
Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого.
11 и ныне не пренебрегайте, яко вас избра Господь стояти пред Ним, служити Ему, и да будете Ему служаще и кадяще.
Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“
12 И восташа левити, Маал сын Амасиев и Иоиль сын Захариев от сынов Каафовых, и от сынов Мерариных Кис сын Авдиев и Азариа сын Илаелилов, и от сынов Гедсоних Иоадад сын Земмань и Иоадам, сии сынове Иоахаини:
І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;
13 от сынов Елисафаних Самарий и Иеиил, и от сынов Асафовых Захариа и Матфаниа,
а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.
14 и от сынов Еманих Иеиил и Семей, от сынов же Идифумлих Самафиа и Озиил:
А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.
15 собраша же братию свою и освятишася по заповеди цареве повелением Господним, да очистят дом Божий:
І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.
16 и внидоша священницы внутрь церкве Господни, да очистят ю, и извергоша всю нечистоту обретенную в дому Господни и во дворе дому Господня: и вземше левити, изнесоша к потоку Кедрску вон.
І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н.
17 И начаша в первый день новомесячия перваго месяца очищати, и в день осмый того месяца внидоша во храм Господень, и очистиша церковь Господню во осми днех, и в день шестыйнадесять месяца перваго совершиша.
І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли.
18 И внидоша внутрь ко Езекии царю и рекоша: очистихом вся, яже в дому Господни, олтарь всесожжения и сосуды его, и трапезу предложения со всеми сосуды ея,
І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі.
19 и вся сосуды, яже оскверни царь Ахаз в царство свое во отступлении своем, уготовахом и очистихом, и се, суть пред олтарем Господним.
А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“.
20 И воста рано Езекиа царь, и собра началники града, и взыде в дом Господень,
І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.
21 и вознесе телцев седмь и овнов седмь, агнцев седмь и козлов от коз седмь за грех, за царство и за святилище и за Израиля, и рече сыном Аароним священником, да взыдут на олтарь Господень жрети телцев.
І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику.
22 И заклаша телцев, и взяша кровь священницы и излияша на олтарь: и заклаша овнов и кровь на олтарь возлияша: и заклаша агнцев и облияша кровию олтарь:
І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника.
23 и приведоша козлов, иже за грех, пред царя и церковь, и возложиша руки своя на них,
І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.
24 и пожроша их священницы, и покропиша кровию их пред олтарем, и помолишася о всем Израили: зане рече царь, о всем Израили всесожжение и яже о гресе.
І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх.
25 Постави же левиты в дому Господни с кимвалы и псалтирми и гусльми, по заповеди Давида царя и Гада провидца царю и Нафана пророка, яко по заповеди Господней повеление (бысть) рукою пророков Его.
І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.
26 Сташа же левити со органы Давидовы и священницы с трубами.
І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами.
27 И повеле Езекиа, да вознесут всесожжение на олтарь: и егда начаша возносити всесожжение, начаша хвалы пети Господеви и трубити при органех Давида царя Израилева.
І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя.
28 И вся церковь покланяшеся, и певцы пояху, и трубы трубяху, дондеже совершися всесожжение.
І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення!
29 Егда же скончаша приношение, преклонися царь и вси иже бяху с ним и поклонишася Господеви.
А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися.
30 Повеле же Езекиа царь и князи левитом, да восхвалят Господа словесы Давидовыми и Асафа пророка: иже восхвалиша в веселии, и падоша, и поклонишася Господеви.
І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.
31 И отвеща Езекиа и рече: ныне исполнисте руки вашя Господу, приведите и принесите жертвы хваления в дом Господень. И принесе (все) собрание жертвы и хвалы в дом Господень, и всяк усердный сердцем всесожжения.
І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення.
32 И бысть число всесожжения, еже принесе собрание, телцев седмьдесят, овнов сто, агнцев двести, вся сия во всесожжение Господеви:
І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це.
33 освященных же телцев шестьсот, овец три тысящы.
А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі.
34 Но священницы не мнози бяху и не можаху одирати кож всесожжения, и помогоша им братия их левити, дондеже исполнися дело и дондеже освятишася жерцы, левити бо усерднее освятишася, нежели священницы:
Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики.
35 всесожжения же много в туках совершения спасения, и возлияний всесожжения: и исправися дело в дому Господни.
І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому.
36 Возвеселися же Езекиа и вси людие, яко уготова Бог людем, понеже внезапу бысть слово.
І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано!
