< Третья книга Царств 13 >
1 И се, человек Божий прииде от Иуды по словеси Господню в Вефиль, и Иеровоам стояше на олтари своем жрети хотя:
見よ、神の人が主の命によってユダからベテルにきた。その時ヤラベアムは祭壇の上に立って香をたいていた。
2 и воззва ко олтарю словом Господним и рече: олтарю, олтарю, сице глаголет Господь: се, сын раждается дому Давидову, Иосиа имя ему, и пожрет на тебе жерцы, иже на высоких жрущыя на тебе, и кости человеческия сожжет на тебе.
神の人は祭壇にむかい主の命によって呼ばわって言った、「祭壇よ、祭壇よ、主はこう仰せられる、『見よ、ダビデの家にひとりの子が生れる。その名をヨシヤという。彼はおまえの上で香をたく高き所の祭司らを、おまえの上にささげる。また人の骨がおまえの上で焼かれる』」。
3 И даст в день той чудо, глаголя: сей глаголгол, егоже рече Господь, глаголя: се, олтарь разсядется, и излиется тук иже на нем.
その日、彼はまた一つのしるしを示して言った、「主の言われたしるしはこれである、『見よ、祭壇は裂け、その上にある灰はこぼれ出るであろう』」。
4 И бысть егда услыша царь Иеровоам словеса человека Божия воззвавшаго ко олтарю иже в Вефили, и простре царь руку свою от олтаря, глаголя: имите его. И се, усше рука его, юже простре нань, и не можаше возвратити ю к себе:
ヤラベアム王は、神の人がベテルにある祭壇にむかって呼ばわる言葉を聞いた時、祭壇から手を伸ばして、「彼を捕えよ」と言ったが、彼にむかって伸ばした手が枯れて、ひっ込めることができなかった。
5 и олтарь разседеся, и излияся тук от олтаря, по чудеси, еже даде человек Божий словом Господним.
そして神の人が主の言葉をもって示したしるしのように祭壇は裂け、灰は祭壇からこぼれ出た。
6 И рече царь Иеровоам человеку Божию: помолися ныне пред лицем Господа Бога твоего, дабы возвратилася рука моя ко мне. И помолися человек Божий пред лицем Господним, и возвратися рука царя к нему, и бысть якоже прежде.
王は神の人に言った、「あなたの神、主に願い、わたしのために祈って、わたしの手をもとに返らせてください」。神の人が主に願ったので、王の手はもとに返って、前のようになった。
7 И глагола царь к человеку Божию: вниди со мною в дом, и обедай, и дам ти дар.
そこで王は神の人に言った、「わたしと一緒に家にきて、身を休めなさい。あなたに謝礼をさしあげましょう」。
8 И рече человек Божий к цареви: аще даси ми пол дому твоего, не вниду с тобою, ниже ям хлеба, ниже пию воды на месте сем,
神の人は王に言った、「たとい、あなたの家の半ばをくださっても、わたしはあなたと一緒にまいりません。またこの所では、パンも食べず水も飲みません。
9 яко тако заповеда ми Господь словом, глаголя: ни яждь хлеба, ни пий воды, ниже возвратися путем, имже шел еси.
主の言葉によってわたしは、『パンを食べてはならない、水を飲んではならない。また来た道から帰ってはならない』と命じられているからです」。
10 И отиде путем иным, и не возвратися путем, имже прииде во Вефиль.
こうして彼はほかの道を行き、ベテルに来た道からは帰らなかった。
11 И пророк един стар живяше в Вефили, и приидоша сынове его и поведаша ему вся дела, яже сотвори человек Божий в день той в Вефили, и словеса, яже глагола цареви, поведаша отцу своему.
さてベテルにひとりの年老いた預言者が住んでいたが、そのむすこたちがきて、その日神の人がベテルでした事どもを彼に話した。また神の人が王に言った言葉をもその父に話した。
12 И рече к ним отец их, глаголя: киим путем иде? И показаша ему сынове его путь, имже иде человек Божий изшедый от Иуды.
父が彼らに「その人はどの道を行ったか」と聞いたので、むすこたちはユダからきた神の人の行った道を父に示した。
13 И рече сыном своим: оседлайте ми осля. И оседлаша ему осля, и вседе на не,
父はむすこたちに言った、「わたしのためにろばにくらを置きなさい」。彼らがろばにくらを置いたので、彼はそれに乗り、
14 и иде вслед человека Божия, и обрете его под дубом седяща, и рече ему: ты ли еси человек Божий пришедый от Иуды? И рече ему: аз.
神の人のあとを追って行き、かしの木の下にすわっているのを見て、その人に言った、「あなたはユダからこられた神の人ですか」。その人は言った、「そうです」。
15 И рече ему: гряди со мною, и яждь хлеб.
そこで彼はその人に言った、「わたしと一緒に家にきてパンを食べてください」。
16 И рече ему: не могу возвратитися с тобою, ниже ям хлеба, ни пию воды на месте сем,
その人は言った、「わたしはあなたと一緒に引き返すことはできません。あなたと一緒に行くことはできません。またわたしはこの所であなたと一緒にパンも食べず水も飲みません。
17 яко тако заповеда ми Господь словом, глаголя: не яждь хлеба тамо, ниже пий воды тамо, и да не возвратишися путем тем, имже шел еси.
主の言葉によってわたしは、『その所でパンを食べてはならない、水を飲んではならない。また来た道から帰ってはならない』と言われているからです」。
18 И рече к нему: и аз пророк есмь якоже ты, и Ангел глагола ко мне словом Господним, глаголя: возврати его к себе в дом твой, да снест хлеба и пиет воду. И солга ему,
彼はその人に言った、「わたしもあなたと同じ預言者ですが、天の使が主の命によってわたしに告げて、『その人を一緒に家につれ帰り、パンを食べさせ、水を飲ませよ』と言いました」。これは彼がその人を欺いたのである。
19 и возврати его: и яде хлеб, и пи воду в дому его.
そこでその人は彼と一緒に引き返し、その家でパンを食べ、水を飲んだ。
20 И бысть им седящым на трапезе, и бысть слово Господне ко пророку возвращшему его.
彼らが食卓についていたとき、主の言葉が、その人をつれて帰った預言者に臨んだので、
21 И рече к человеку Божию пришедшему от Иуды, глаголя: сице глаголет Господь: понеже преогорчил еси глаголгол Господень и не сохранил еси заповеди, юже заповеда тебе Господь Бог твой,
彼はユダからきた神の人にむかい呼ばわって言った、「主はこう仰せられます、『あなたが主の言葉にそむき、あなたの神、主がお命じになった命令を守らず、
22 и возвратився ял еси хлеб и пил еси воду на месте сем, о немже рече к тебе, глаголя: да не яси хлеба и не пиеши воды: сего ради не внидет во гроб тело твое со отцы твоими.
引き返して、主があなたに、パンを食べてはならない、水を飲んではならない、と言われた場所でパンを食べ、水を飲んだゆえ、あなたの死体はあなたの先祖の墓に行かないであろう』」。
23 И бысть по ядении хлеба и по питии воды, и оседла осля тому пророку, и возвратися, и отиде:
そしてその人がパンを食べ、水を飲んだ後、彼はその人のため、すなわちつれ帰った預言者のためにろばにくらを置いた。
24 и обрете его лев на пути, и умертви его: и бе тело его повержено на пути, и осел стояше над ним, и лев стояше близ телесе (его):
こうしてその人は立ち去ったが、道でししが彼に会って彼を殺した。そしてその死体は道に捨てられ、ろばはそのかたわらに立ち、ししもまた死体のかたわらに立っていた。
25 и се, мужие мимоидуще, и видеша мертва повержена на пути и льва стояща близ мертваго: и приидоша, и поведаша во граде, в немже живяше пророк старый.
人々はそこをとおって、道に捨てられている死体と、死体のかたわらに立っているししを見て、かの老預言者の住んでいる町にきてそれを話した。
26 И услыша (сие пророк) возвративый его с пути и рече: человек Божии сей есть, иже преступи глаголгол Божий, и предаде его Господь льву, и сокруши его, и умертви его по глаголголу Господню, егоже рече ему.
その人を道からつれて帰った預言者はそれを聞いて言った、「それは主の言葉にそむいた神の人だ。主が彼に言われた言葉のように、主は彼をししにわたされ、ししが彼を裂き殺したのだ」。
27 И повеле сыном своим, глаголя: оседлайте ми осля. И оседлаша.
そしてむすこたちに言った、「わたしのためにろばにくらを置きなさい」。彼らがくらを置いたので、
28 И пойде, и обрете тело его повержено на пути, и осел и лев стояста над телом, и не снеде лев телесе человека Божия и не сокруши осла.
彼は行って、死体が道に捨てられ、ろばとししが死体のかたわらに立っているのを見た。ししはその死体を食べず、ろばも裂いていなかった。
29 И взя пророк тело человека Божия, и возложи е на осля, и возврати е пророк, и вниде во град погребсти его,
そこで預言者は神の人の死体を取りあげ、それをろばに載せて町に持ち帰り、悲しんでそれを葬った。
30 и положи тело его во гробе своем, и рыдаше по нем: увы, брате.
すなわちその死体を自分の墓に納め、皆これがために「ああ、わが兄弟よ」と言って悲しんだ。
31 И бысть по рыдании о нем, и рече к сыном своим, глаголя: аще умру, погребите мя во гробе сем, идеже человек Божий погребен есть, при костех его положите мя, да спасутся кости моя с костьми его,
彼はそれを葬って後、むすこたちに言った、「わたしが死んだ時は、神の人を葬った墓に葬り、わたしの骨を彼の骨のかたわらに納めなさい。
32 яко сбудется глагол, егоже глагола словом Господним о олтари, иже во Вефили, и о домех высоких, иже в Самарии.
彼が主の命によって、ベテルにある祭壇にむかい、またサマリヤの町々にある高き所のすべての家にむかって呼ばわった言葉は必ず成就するのです」。
33 И по глаголе сем не обратися Иеровоам от злобы своея, и возвратися, и сотвори от части единыя людий жерцы высоких: иже хотяше, исполняше руку свою, и бываше жрец на высоких.
この事の後も、ヤラベアムはその悪い道を離れて立ち返ることをせず、また一般の民を、高き所の祭司に任命した。すなわち、だれでも好む者は、それを立てて高き所の祭司とした。
34 И бысть глагол сей в прегрешение дому Иеровоамлю, и на испровержение, и на изчезновение от лица земли.
この事はヤラベアムの家の罪となって、ついにこれを地のおもてから断ち滅ぼすようになった。