< Первое послание Иоанна 3 >

1 Видите, какову любовь дал есть Отец нам, да чада Божия наречемся, и будем. Сего ради мир не знает нас, зане не позна Его.
Глядїть, яку любов дав нам Отець, щоб ми дїти Божі звались. Тим то не знає нас сьвіт, що не пізнав Його.
2 Возлюбленнии, ныне чада Божия есмы, и не у явися, что будем: вемы же, яко, егда явится, подобни Ему будем, ибо узрим Его, якоже есть.
Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.
3 И всяк имеяй надежду сию Нань, очищает себе, якоже Он чист есть.
І всякий, що має сю надію на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.
4 Всяк творяй грех, и беззаконие творит: и грех есть беззаконие.
Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє, і гріх єсть беззаконнє.
5 И весте, яко Он явися, да грехи нашя возмет, и греха в Нем несть.
Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.
6 Всяк, иже в Нем пребывает, не согрешает: всяк согрешаяй не виде Его, ни позна Его.
Кожен, хто у Ньому пробуває, не грішить; кожен, хто, грішить, не бачив Його, ні пізнав Його.
7 Чадца, никтоже да льстит вас. Творяй правду праведник есть, якоже Он праведен есть.
Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,
8 Творяй грех от диавола есть, яко исперва диавол согрешает. Сего ради явися Сын Божий да разрушит дела диаволя.
хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.
9 Всяк рожденный от Бога греха не творит, яко семя Его в нем пребывает: и не может согрешати, яко от Бога рожден есть.
Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.
10 Сего ради явлена суть чада Божия и чада диаволя: всяк не творяй правды несть от Бога, и не любяй брата своего.
По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.
11 Яко се есть завещание, еже слышасте исперва, да любим друг друга,
Се бо віщаннє, котре ви чули від почину, щоб ми любили один одного,
12 не якоже Каин от лукаваго бе и закла брата своего. И за кую вину закла его? Яко дела его лукава беша, а брата его праведна.
не яко ж Каїн, що від лихого був, і забив брата свого; та й за що забив його? тому, що дїла його лихі були, а (дїла) брата його праведні.
13 Не чудитеся, братие моя, аще ненавидит вас мир.
Не дивуйтесь, брати мої, коли ненавидить вас сьвіт.
14 Мы вемы, яко преидохом от смерти в живот, яко любим братию: не любяй бо брата пребывает в смерти.
Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї.
15 Всяк ненавидяй брата своего человекоубийца есть: и весте, яко всяк человекоубийца не имать живота вечнаго в себе пребывающа. (aiōnios g166)
Кожен, хто ненавидить брата свого, той чоловікогубець; а ви знаєте, що жоден чоловікогубець не має життя вічнього, в ньому пробуваючого. (aiōnios g166)
16 О сем познахом любовь, яко Он по нас душу Свою положи: и мы должни есмы по братии душы полагати.
У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив; і ми повинні за братів душі класти.
17 Иже убо имать богатство мира сего, и видит брата своего требующа, и затворит утробу свою от него, како любы Божия пребывает в нем?
Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?
18 Чадца моя, не любим словом ниже языком, но делом и истиною.
Дїточки мої, не любім словом, анї язиком, а ділом і правдою.
19 И о сем разумеем, яко от истины есмы, и пред Ним смиряем сердца наша:
І по сьому пізнаємо, що ми від, правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;
20 зане аще зазирает нам сердце наше, яко болий есть Бог сердца нашего и весть вся.
бо коли винує нас серце, (то о скільки більше Бог); бо більший Бог, ніж серце наше, і знає все.
21 Возлюбленнии, аще сердце наше не зазрит нам, дерзновение имамы к Богу,
Любі, коли серце наше не винуе нас, одвагу маєм перед Богом,
22 и егоже аще просим, приемлем от Него, яко заповеди Его соблюдаем и угодная пред Ним творим.
і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповіді Його, і угодне перед Ним робимо.
23 И сия есть заповедь Его, да веруем во имя Сына Его Иисуса Христа и любим друг друга, якоже дал есть заповедь нам.
А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.
24 И соблюдаяй заповеди Его в Нем пребывает, и Той в нем. И о сем разумеем, яко пребывает в нас, от духа, егоже дал есть нам.
І, хто хоронить заповіді Його, у тому Він пробуває, а той в Ньому. І по сьому пізнаємо, що пробуває в нас, - по Духові, котрого дав нам.

< Первое послание Иоанна 3 >