Первое послание к Коринфянам 7
1 А о нихже писасте ми, добро человеку жене не прикасатися.
Тепер про те, що ви писали: «Добре, якщо чоловік не торкається жінки».
2 Но блудодеяния ради кийждо свою жену да имать, и каяждо (жена) своего мужа да имать.
Однак через [небезпеку] статевої розпусти нехай кожен [чоловік] має свою дружину й кожна [жінка] нехай має свого чоловіка.
3 Жене муж должную любовь да воздает: такожде и жена мужу.
Нехай чоловік віддає належне дружині, а дружина – чоловікові.
4 Жена своим телом не владеет, но муж: такожде и муж своим телом не владеет, но жена.
Не дружина володіє своїм тілом, а чоловік. Так само не чоловік володіє своїм тілом, а дружина.
5 Не лишайте себе друг друга, точию по согласию до времене, да пребываете в посте и молитве, и паки вкупе собирайтеся, да не искушает вас сатана невоздержанием вашим.
Не уникайте одне одного, хіба що за спільною згодою, тимчасово, щоб присвятити себе посту та молитві. І знову будьте разом, щоб сатана не спокусив вас через вашу нестриманість.
6 Сие же глаголю по совету, (а) не по повелению.
Але я кажу вам це як поступку, а не як наказ.
7 Хощу бо, да вси человецы будут, якоже и аз: но кийждо свое дарование имать от Бога, ов убо сице, ов же сице.
Мені б хотілося, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій дар від Бога: в одного – такий, у другого – інший.
8 Глаголю же безбрачным и вдовицам: добро им есть, аще пребудут якоже и аз:
Неодруженим і вдовам кажу: краще, якби вони залишилися, як я.
9 аще ли не удержатся, да посягают: лучше бо есть женитися, нежели разжизатися.
Проте якщо вони не можуть стриматись, то нехай одружаться, адже краще одружитися, аніж розпалюватися [бажанням].
10 А оженившымся завещаваю не аз, но Господь: жене от мужа не разлучатися:
А одруженим наказую, [точніше] не я, а Господь: дружина не повинна розлучатися з чоловіком.
11 аще ли же и разлучится, да пребывает безбрачна, или да смирится с мужем (своим): и мужу жены не отпущати.
А якщо й розлучиться, то нехай залишиться неодруженою або примириться з чоловіком. І чоловікові не слід розлучатися з дружиною.
12 Прочым же аз глаголю, (а) не Господь: аще который брат жену имать неверну, и та благоволит жити с ним, да не оставляет ея:
Іншим же кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину й вона згідна жити з ним, то нехай не розлучається з нею.
13 и жена аще имать мужа неверна, и той благоволит жити с нею, да не оставляет его:
Також якщо якась жінка має невіруючого чоловіка, який згідний жити з нею, то нехай не розлучається з ним.
14 святится бо муж неверен о жене верне, и святится жена неверна о мужи верне: иначе бо чада ваша нечиста были бы, ныне же свята суть.
Адже невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через чоловіка. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.
15 Аще ли неверный отлучается, да разлучится: не поработися (бо) брат или сестра в таковых: в мир бо призва нас (Господь) Бог.
Але якщо невіруючий розлучається, то нехай розлучається. У таких випадках брат чи сестра не зв’язані. Бог покликав вас до миру.
16 Что бо веси, жено, аще мужа спасеши? Или что веси, мужу, аще жену спасеши?
Звідки знаєш, жінко, чи не врятуєш свого чоловіка? І звідки знаєш, чоловіче, чи не врятуєш своєї дружини?
17 Точию коемуждо якоже разделил есть Бог, кийждо якоже призван бысть Господем, тако да ходит: и тако во всех церквах повелеваю.
Нехай кожен поводиться, як наказав Господь, і так, як покликав Бог. Так я навчаю в усіх церквах.
18 Во обрезании ли кто призван бысть? Да не отторгнется: в необрезании ли кто призван бысть? Да не обрезуется.
Був хтось обрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає необрізаним! Був хтось необрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає обрізаним!
19 Обрезание ничтоже есть, и необрезание ничтоже есть, но соблюдение заповедий Божиих.
Обрізання – це ніщо, так само як і необрізання – це ніщо. [Головне – це] зберігання Божих заповідей.
20 Кийждо в звании, в немже призван бысть, в том да пребывает.
Нехай кожен залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.
21 Раб ли призван был еси? Да не нерадиши: но аще и можеши свободен быти, болше поработи себе.
Ти був покликаний, будучи рабом? Не переймайся! Але якщо можеш стати вільним, скористайся [нагодою].
22 Призванный бо о Господе раб, свободник Господень есть: такожде и призванный свободник, раб есть Христов.
Адже раб, покликаний у Господі, – вільний у Господі. Так само й той, хто був покликаний як вільний, є Христовим рабом.
23 Ценою куплени есте: не будите раби человеком.
Ви куплені за [високу] ціну, тож не ставайте рабами людей.
24 Кийждо, в немже призван бысть, братие, в том да пребывает пред Богом.
Брати, нехай кожен залишається перед Богом у такому стані, в якому був покликаний.
25 О девах же повеления Господня не имам, совет же даю, яко помилован от Господа верен быти.
Щодо незайманих, то я не маю жодного наказу від Господа, але скажу свою думку як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри.
26 Мню убо сие добро быти за настоящую нужду, яко добро человеку тако быти.
Я вважаю, що з огляду на теперішні утиски, людині краще залишитися так, [як є].
27 Привязался ли еси жене? Не ищи разрешения. Отрешился ли еси жены? Не ищи жены.
Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання! Не зв’язаний з дружиною? Не шукай дружини!
28 Аще ли же и оженишися, не согрешил еси: и аще посягнет дева, не согрешила есть. Скорбь же плоти имети будут таковии: аз же вы щажду.
Але якщо ти й одружишся, то не згрішиш. І якщо незаймана вийде заміж, також не згрішить. Однак вони матимуть земні страждання, а я [намагаюся] вас уберегти від них.
29 Сие же глаголю, братие, яко время прекращено есть прочее, да и имущии жены, якоже не имущии будут:
Брати, я маю на увазі, що час скоротився. Відтепер ті, хто має дружину, нехай будуть як ті, хто її не має;
30 и плачущиися, якоже не плачущии: и радующиися, якоже не радующеся: и купующии, яко не содержаще:
а ті, хто плаче, [нехай будуть] як ті, хто не плаче; ті, хто радіє, – як ті, хто не радіє; ті, що купують, – як ті, хто нічим не володіє;
31 и требующии мира сего, яко не требующе: преходит бо образ мира сего.
і ті, хто користується світом, – як ті, хто не користується [ним], адже образ цього світу минає.
32 Хощу же вас безпечальных быти. Не оженивыйся печется о Господних, како угодити Господеви:
Я бажаю, щоб у вас не було турбот. Неодружений турбується про Господнє, як догодити Господеві.
33 а оженивыйся печется о мирских, како угодити жене. Разделися жена и дева:
А одружений турбується земним, як догодити дружині,
34 непосягшая печется о Господних, како угодити Господеви, да будет свята и телом и духом: а посягшая печется о мирских, како угодити мужу.
і він поділений. Незаміжня жінка й дівчина турбуються про Господнє, щоб бути святими тілом і духом. А заміжня турбується про світське: як догодити чоловікові.
35 Сие же на пользу вам самем глаголю: не да сило вам наложу, но к благообразию и благоприступанию Господеви безмолвну.
Я кажу це для вашої користі, а не для того, щоб обмежити вас, щоб ви гідно й завзято служили Господеві без відволікання.
36 Аще ли же кто безобразити о деве своей непщует, аще есть превозрастна, и тако должна есть быти: еже хощет, да творит: не согрешает, аще посягнет.
Але якщо хтось вважає, що поводиться неповажливо щодо своєї діви, і вона в зрілих літах і повинна так залишитись, нехай робить, як хоче, він не згрішить. Нехай одружаться.
37 А иже стоит твердо сердцем, не имый нужды, власть же имать о своей воли, и се разсудил есть в сердцы своем блюсти деву свою, добре творит.
Хто ж без будь-якого примусу стоїть непохитний у своєму серці, може контролювати власні бажання й вирішив у своєму серці зберегти свою діву, чинить добре.
38 Темже и вдаяй браку свою деву добре творит: и не вдаяй лучше творит.
Отже, хто видає заміж свою діву, добре робить, а хто не видає заміж своєї діви, робить краще.
39 Жена привязана есть законом, в елико время живет муж ея: аще же умрет муж ея, свободна есть, за негоже хощет, посягнути, точию о Господе.
Жінка зв’язана зі своїм чоловіком, доки він ще живий, але якщо чоловік засне, вона вільна одружитися, з ким бажає, аби лише в Господі.
40 Блаженнейша же есть, аще тако пребудет, по моему совету: мнюся бо и аз Духа Божия имети.
Проте, на мою думку, вона буде блаженнішою, якщо залишиться, [як є]. Думаю, що і я маю Божого Духа.
