Первая книга Паралипоменон 16
1 Принесоша убо кивот Божий и поставиша его посреде скинии, юже водрузи ему Давид, и принесоша всесожжения и спасителная пред Господем.
І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 И соверши Давид вознося всесожжения и спасителная, и благослови люди во имя Господне,
І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 и раздели всякому мужу Израилску, от мужа даже до жены, мужу хлеб един печеный, (и часть печена мяса, ) и пряженый со елеем семидал:
І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 постави же пред лицем кивота завета Господня от левит, еже служити и возглашати (дела Его), и исповедати и хвалити Господа Бога Израилева:
І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Асаф началник, и другий по нем Захариа, Иеиил и Семирамоф, и Иеиил и Маттафиа, и Елиав и Ванеа и Авдедом: Иеиил же во органех и псалтири и гуслех, Асаф же в кимвалех возглашая:
Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 и Ванеа и Озиил священницы (трубиша) выну в трубы пред кивотом завета Божия.
А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 В той день устрои Давид в начале хвалити Господа рукою Асафа и братии его.
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Песнь. Исповедайтеся Господеви и призывайте Его во имени Его, знаема сотворите людем начинания Его:
„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 пойте Ему и воспойте Ему, поведите вся чудеса Его, яже сотвори Господь:
Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 хвалите имя святое Его, да возвеселится сердце ищущее благоволения Его:
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 взыщите Господа и укрепитеся, взыщите лица Его выну:
Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 помяните чудеса Его, яже сотвори, знамения и судбы уст Его,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 семя Израилево, раби Его, сынове Иаковли, избраннии Его.
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 Той Господь Бог наш, во всей земли судбы Его.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Помянем во век завет Его, слово Его, еже заповедал в тысящы родов,
Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 еже завеща Аврааму, и клятву Свою Исааку:
що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 и постави е Иакову в повеление, Израилю в завет вечен,
І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 глаголя: тебе дам землю Ханааню, уже достояния вашего.
говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 Внегда быти им малым числом, яко умалишася и преселишася в ню,
Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 и преидоша от языка в язык и от царствия к людем иным,
і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 не остави мужа обидети их, и обличи о них цари:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 не прикасайтеся помазанным Моим, и во пророцех Моих не лукавнуйте.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Воспойте Господеви, вся земля, возвестите от дне на день спасение Его,
Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 возвестите во языцех славу Его, во всех людех чудеса Его,
Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 яко велий Господь и хвален зело, страшен есть над всеми боги.
Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 Яко вси бози языков идоли: Господь же наш небеса сотвори.
Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Слава и величество пред лицем Его, крепость и похвала в месте Его святем.
Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Дадите Господеви, отечествия языков, дадите Господеви славу и крепость,
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 дадите Господеви славу имени Его: возмите дары и принесите пред лице Его, и поклонитеся Господеви во дворех святых Его.
дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Да убоится от лица Его вся земля, да исправится земля и да не подвижится:
Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 да возвеселятся небеса и да возрадуется земля, и да рекут во языцех: Господь царствует.
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Да возгласит море и исполнение его, и древа польская, и вся яже на них.
Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Тогда возвеселятся древа дубравная пред лицем Господним, яко прииде судити земли.
Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Исповедайтеся Господеви, яко благ, яко в век милость Его,
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 и глаголите: спаси ны, Боже, Спасителю наш, и собери нас, и изми нас от язык, да хвалим имя святое Твое, и хвалимся во хвалениих Твоих.
І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Благословен Господь Бог Израилев от века даже и до века. И рекут вси людие: аминь. И восхвалиша Господа.
Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
37 И оставиша тамо пред кивотом завета Господня Асафа и братию его, да служат пред кивотом выну по вся дни:
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 и Авдедом и братия его, шестьдесят осмь: и Авдедом сын Идифунь и Осай (поставлени) во дверники:
і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 Садока же священника и братию его священниками пред скиниею Господнею в вышних иже в Гаваоне,
а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 да возносят всесожжения Господеви на олтари всесожжений выну утро и вечер, и по всем яже писана суть в законе Господни, елика повеле сыном Израилевым рукою Моисеа раба Божия:
щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 и с ними Еман и Идифум и прочии избраннии кийждо званием своим еже хвалити Господа, яко в век милость Его:
А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 и с ними трубы и кимвалы еже возглашати, и органы пений Божиих: сынове же Идифумли во вратех (стояху).
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 И идоша вси людие кийждо в дом свой, и Давид возвратися, да благословит дом свой.
І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
