Zvirevo 7
1 Mwanakomana wangu, chengeta mashoko angu ugoviga mirayiro yangu mauri.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Chengeta mirayiro yangu ugorarama; uchengete dzidziso dzangu semboni yeziso rako.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Uzvisungirire paminwe yako; uzvinyore pahwendefa yomwoyo wako.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Uti kuuchenjeri, “Uri hanzvadzi yangu,” uye uti kunzwisisa ndiyo hama yako;
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 zvichakuchengeta kure nomukadzi chifeve; kubva pamudzimai asingazvibati anokwezva namashoko ake.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 Napawindo remba yangu ndakatarira panze nomumagirazi.
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 Ndakaona pakati pavasina mano ndikacherechedza pakati pamajaya, rimwe jaya rakanga risina njere.
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 Rakanga richidzika nomugwagwa pedyo nepakona yomukadzi uya, richifamba rakananga kumba kwake,
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 panguva yorubvunzavaeni, zuva ravira, kunze kwosviba.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 Ipapo mukadzi akabuda kuzosangana naye, akapfeka sechifeve uye azere nounyengeri.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 Anotaura noruzha uye anozvikudza, tsoka dzake hadzigari pamba;
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 imwe nguva ari munzira, imwe nguva ari pazvivara. Anorindira pamakona ose.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 Akamubata ndokumutsvoda, uye nechiso chisina nyadzi akati:
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 “Ndine zvipiriso zvokuwadzana kumba kwangu; nhasi ndazadzisa mhiko dzangu.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 Saka ndauya kuzosangana newe; ndanga ndichikutsvaka, zvino ndazokuwana!
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 Ndawaridza mubhedha wangu machira ane mavara, anobva kuIjipiti.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 Ndasasa zvinonhuhwira pamubhedha wangu, zvinoti: mura, gavakava nesinamoni.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Uya, tinwe tigute norudo kusvikira mangwanani; ngatifare zvedu norudo!
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 Murume wangu haako kumba, akafamba rwendo rurefu.
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 Akatakura homwe yake izere nemari uye haangadzoki kumba kusvikira pajenaguru.”
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 Namashoko okunyengetedza akamutsausa; akamukwezva nokutaura kwake kunonyengera.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 Pakarepo akamutevera senzombe inoenda kundobayiwa, senondo inopinda mumusungo,
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 kusvikira museve wabaya chiropa chake, seshiri inokurumidza kupinda muugombe, asingazivi kuti zvichamuurayisa.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Saka zvino, vanakomana vangu, teererai kwandiri; nyatsoteererai zvandinotaura.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Usarega mwoyo wako uchitsaukira kunzira dzake, kana kurasikira pamakwara ake.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 Vazhinji vakakuvadzwa naye vakawisirwa pasi; vaakauraya vakawanda kwazvo.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
