Kuungudza kwaJeremia 5
1 Rangarirai Jehovha, zvakatiwira; tarirai, mugoona kunyadziswa kwedu.
Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —
2 Nhaka yedu yakapiwa kuvatorwa, misha yedu kumabvakure.
наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!
3 Tava nherera, hatina vabereki, vanamai vedu sechirikadzi.
Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!
4 Tinofanira kutenga mvura yatinonwa; huni dzedu dzinongowanikwa chete nomutengo.
Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.
5 Avo vanotidzinganisa vari pedyo pedyo; taneta uye hatina zororo.
У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!
6 Takazviisa pasi peIjipiti neAsiria, kuti tiwane chingwa chakakwana.
До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!
7 Madzibaba edu akatadza uye vakafa, uye tava kurangwa nokuda kwavo.
Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!
8 Varanda vanotitonga, uye hapana angatisunungura kubva pamaoko avo.
Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.
9 Tinowana chingwa chedu nokuisa upenyu hwedu munjodzi, nokuda kwomunondo murenje.
Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.
10 Ganda redu rava kupisa sechoto, nokuda kwokupisa kwenzara.
Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,
11 Vakachinya vakadzi muZioni, mhandara, mumaguta eJudha.
Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.
12 Machinda akasungirirwa namaoko avo; vakuru havakudzwi.
Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.
13 Majaya anoshanda paguyo; vakomana vanotatarika vakatakura mitoro yehuni.
Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.
14 Vakuru vakabva pasuo reguta; majaya akarega kuimba kwavo.
Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,
15 Mufaro mumwoyo medu waguma; kutamba kwedu kwapinduka kukava kuchema.
втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.
16 Korona yawa kubva pamusoro wedu. Tine nhamo isu, nokuti takatadza!
Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —
17 Nokuda kwaizvozvi mwoyo yedu yapera simba, nokuda kwezvinhu izvi meso edu otadza kuona,
тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,
18 nokuti Gomo reZioni rava dongo, makava ofambamo.
через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.
19 Imi Jehovha, munotonga nokusingaperi; chigaro chenyu choushe chiripo kuzvizvarwa zvose.
Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:
20 Sei muchigara muchitikanganwa? Sei muchitikanganwa kwenguva yakareba kudai?
Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
21 Tidzoserei kwamuri, Jehovha, kuti tigodzoka; vandudzai mazuva edu senguva yekare,
Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!
22 kana musina kutiramba zvachose kana kutitsamwira zvikuru kwazvo.
Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?
