Jobho 31
1 “Ndakaita sungano nameso angu kuti ndirege kutarisa musikana noruchiva.
Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?
2 Nokuti mugove womunhu unobva kumusoro kuna Mwari ndoweiko, iyo nhaka yake inobva kuna Wamasimba Ose?
І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?
3 Ko, hakuzi kuparadzwa kwavakaipa, nenjodzi kuna avo vanoita zvakaipa here?
Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?
4 Ko, iye haaoni nzira dzangu uye haaverengi nhambwe dzangu dzose here?
Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?
5 “Kana ndakafamba nenzira yenhema kana kuti tsoka dzangu dzakamhanyira kunyengera,
Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —
6 Mwari ngaandiyere pachiyero chakatendeka uye achaziva kuti handina mhosva,
то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!
7 kana tsoka dzangu dzakatsauka kubva pagwara, kana kuti mwoyo wangu wakatevera meso angu, kana kuti maoko angu akasvibiswa,
Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —
8 ipapo vamwe ngavadye zvandakadyara, uye mbesa dzangu ngadzidzurwe.
то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!
9 “Kana mwoyo wangu wakanyengerwa nomukadzi, kana kuti ndakavandira pamusuo wemuvakidzani wangu,
Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,
10 ipapo mukadzi wangu ngaakuye zviyo zvomumwe murume, uye vamwe varume ngavavate naye.
то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!
11 Nokuti chingadai chiri chinhu chinonyadzisa, chivi chinofanira kutongwa.
Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,
12 Ndiwo moto unopfuta kusvikira pakuparadzwa; ungadai wakadzura mukohwo wangu.
бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!
13 “Kana ndichinge ndaramba kururamisira varanda vangu, pavane mhaka neni,
Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,
14 ndichaita sei pandichasangana naMwari? Ndichatiiko ndikanzi ndizvidavirire?
то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?
15 Ko, iye akandiisa muchizvaro haazi iye akavaita here? Ko, haazi iye mumwe chete akatiumba tose muna vanamai vedu here?
Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?
16 “Kana ndakaramba zvido zvevarombo kana kurega meso echirikadzi achineta,
Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?
17 kana ndakazvidyira chingwa changu, ndisingachigoverani nenherera,
Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?
18 asi kubva paujaya hwangu ndakamurera sezvinoitwa nababa, uye kubva pakuberekwa kwangu ndakatungamirira chirikadzi,
Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!
19 kana ndakaona mumwe achiparara nokuda kwokushaya zvokupfeka, kana munhu anoshayiwa asina nguo,
Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —
20 uye mwoyo wake ukasandiropafadza nokuti adziyirwa namakushe amakwai angu,
чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?
21 kana ndakasimudzira nherera ruoko rwangu ndichiziva kuti ndinozivikanwa padare redzimhosva,
Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —
22 ipapo ruoko rwangu ngaruwe papfudzi rangu, ruwire pasi napafundo.
хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!
23 Nokuti ndaitya kuparadza kunobva kuna Mwari, uye handina kuita zvinhu zvakadaro nokuti ndaitya kubwinya kwake.
Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.
24 “Kana ndakaisa chivimbo changu pagoridhe, kana kuti kugoridhe rakaisvonaka ndikati, ‘Ndiwe chivimbo changu,’
Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „ Ти, безпеко моя“?
25 kana ndakafadzwa nepfuma yangu huru, mukomborero wakabva mumaoko angu,
Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
26 kana ndakava nehanya nezuva pakubwinya kwaro, kana mwedzi uchifamba mukubwinya,
Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,
27 zvokuti mwoyo wangu wakanyengereka pakavanda, uye ruoko rwangu rukazviremekedza nokuzvisveta,
то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —
28 zvino izvozviwo zvingangova zvivi zvinofanira kutongwa, nokuti ndainge ndisina kutendeka kuna Mwari wokumusoro.
це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
29 “Kana ndakafadzwa nokurasikirwa kwomuvengi wangu, kana kufara zvikuru pamusoro penhamo yakamuwira,
Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?
30 handina kutendera muromo wangu kutadza, nokudana chituko pamusoro poupenyu hwake,
Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.
31 kana vanhu veimba yangu vasina kumboti, ‘Ndianiko asina kumbogutswa nenyama yaJobho?’
Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“
32 Hapana mutorwa akavata usiku hwose munzira dzomumusha, nokuti musuo wangu wakaramba wakazarurirwa vashanyi.
Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.
33 Kana ndakavanza chivi changu saAdhamu, nokuviga mhosva yangu mumwoyo mangu,
Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?
34 nokuda kwokuti ndaitya kwazvo vanhu vazhinji, uye ndakatya kwazvo kuzvidza kwevemhuri, zvokuti ndakaramba ndinyerere ndikasabuda kunze,
Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.
35 “Haiwa, dai ndaiva nomumwe angandinzwa! Ndinonyora runyoro rwangu ndichizvidzivirira iye zvino, Wamasimba Ose ngaandipindure; mupomeri wangu ngaanyore rugwaro rwezvaanondipomera.
О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.
36 Zvirokwazvo ndairutakura pamapfudzi angu, ndairupfeka sekorona.
Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?
37 Ndaimupa kuzvidavirira kwangu kwenhambwe imwe neimwe; ndaiswedera kwaari somuchinda.
Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.
38 “Kana munda wangu ukadanidzira kwandiri uchindipa mhosva, uye miforo yose ikanyorova nemisodzi,
Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,
39 kana ndakadya zvibereko zvawo ndisingaripi, kana ndakaparadza upenyu hwavanourima,
якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —
40 ipapo rukato ngarumere pachinzvimbo chegorosi, nesora pachinzvimbo chebhari.” Mashoko aJobho apera.
то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“Слова Йова скінчи́лися.
