Jobho 30
1 “Asi zvino vanondiseka, varume vaduku kwandiri, vane madzibaba andaishora zvokuti handaivaisa pakati pembwa dzinofudza makwai angu.
А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
2 Ko, simba ramaoko avo raizondibatsirei, sezvo simba ravo rakanga rapera?
Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
3 Vapererwa nokuda kwokushayiwa uye nenzara, vakadzivaira usiku munyika yakaoma, mumatongo nomunyika yakaparara.
Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
4 Vakaunganidza miriwo inovavira kubva mumakwenzi, uye zvokudya zvavo zvakanga zviri mudzi womuti womurara.
рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
5 Vakabviswa pakati pavanhu vokwavo, vachitukwa kunge vakanga vari mbavha.
Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
6 Vakamanikidzwa kuti vagare mukati mehova dzakaoma, pakati pamatombo nomumakomba, muvhu.
так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,
7 Vakarira samakwai pakati pamakwenzi, uye vakamanikidzana pasi porukato.
ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
8 Vakanga vari vanhu vakazvidzika vasina zita, vakadzingwa kubva munyika.
сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
9 “Uye zvino vanakomana vavo vanondiseka munziyo; ndava shumo pakati pavo.
А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
10 Vanondisema uye vanomira kure neni; havazezi kundipfira mate kumeso.
Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
11 Sezvo zvino Mwari akatsudunura uta hwangu uye akanditambudza, havazvidzori pamberi pangu.
бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
12 Kurudyi rwangu rudzi runondirwisa; vanoisira makumbo angu misungo, vanovaka michinjiziri yokurwa neni.
По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
13 Vanoparadza mugwagwa wangu; vanobudirira pakundiparadza, pasina munhu anovabatsira.
Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
14 Vanofamba zvavo kunge vanopinda napakakoromoka; pakati pamatongo vanongopinda zvavo.
немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
15 Zvinotyisa zvinondibata; kukudzwa kwangu kwabviswa sokunge nemhepo, kuchengetedzeka kwangu kwapera segore.
Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
16 “Uye zvino upenyu hwangu hwava kuguma; mazuva okutambudzika anondibata.
А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
17 Usiku hunobaya mapfupa angu; zvinondiruma-ruma zvinorwadza hazvizorori.
Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
18 Nesimba rake guru Mwari anova chipfeko kwandiri; anondisunga somutsipa wenguo yangu.
З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
19 Anondikanda mumatope, uye ndava seguruva namadota.
Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
20 “Ndinochema kwamuri, imi Mwari, asi hamundipinduri; ndinosimuka, asi munongonditarisa zvenyu.
Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
21 Munondishandukira noutsinye; munondirova nesimba roruoko rwenyu.
Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
22 Munondibvuta mondidzingira pamberi pemhepo; munonditenderedza mudutu.
На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
23 Ndinoziva kuti muchandiburutsa muchindiendesa kurufu, kunzvimbo yakatsaurirwa vapenyu vose.
Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
24 “Zvirokwazvo, hakuna munhu anobata munhu ari kushushikana paanochemera rubatsiro pakutambudzika kwake.
Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
25 Ko, handina kuchema nokuda kwevaitambura here? Ko, mweya wangu hauna kuva neshungu pamusoro pavarombo here?
Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
26 Kunyange zvakadaro, pandakanga ndakarindira zvakanaka, zvakaipa zvakasvika; pandakatarisira chiedza, ipapo rima rakasvika.
Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
27 Kumonyoroka kwoura hwangu hakumbomiri; mazuva okutambudzika anondivinga.
Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
28 Ndinodzungaira ndichisvibiswa, asi kwete nezuva; ndinosimuka pakati peungano ndichichemera rubatsiro.
ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
29 Ndava hama yamakava, neshamwari yamazizi.
Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
30 Ganda rangu riri kusviba uye riri kufunuka; muviri wangu unopisa nefivha.
моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
31 Mbira dzangu dzava kungoridza nziyo dzokuchema, uye nyere yangu nziyo dzokuungudza.
І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
