Jobho 21
1 Ipapo Jobho akapindura akati:
А Йов відповів та й сказав:
2 “Teereresa mashoko angu; uku ngakuve kunyaradza kwaunondipa.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Ndiitire mwoyo murefu ndichitaura hangu, uye kana ndapedza kutaura, urambe uchiseka hako.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 “Ko, kunyunyuta kwangu kwakanangana nomunhu here? Ndingatadza seiko kuora mwoyo?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Nditarire ushamiswe; ufumbire muromo wako noruoko.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 Ndinotya, pandinofunga izvi; kudedera kunobata muviri wangu.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Nemhaka yeiko vakaipa vachirarama, vachikwegura uye vachiwedzerwa simba?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Vanoona vana vavo vachikura ivo vachiri vapenyu, zvizvarwa zvavo pamberi pavo.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Misha yavo igere zvakanaka uye haina chainotya; shamhu yaMwari haisi pamusoro pavo.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Hando dzavo hadzikonewi kubereka, mhou dzavo dzinobereka mhuru dzisingasvodzi.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Vanobudisa vana vavo seboka ramakwai; vapwere vavo vanopembera vachitamba.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 Vanoimba vachiridzirwa tambureni nembira; vanofarira kurira kwenyere.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 Kunyange zvakadaro vanoti kuna Mwari, ‘Tisiyei takadaro! Hatina hanya nokuziva nzira dzenyu.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Wamasimba Ose ndianiko, kuti timushumire? Tinowaneiko kana tikamunamata?’
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Asi kubudirira kwavo hakusi mumaoko avo, naizvozvo ndinomira kure nerangano yevakaipa.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 “Kunyange zvakadaro, kanganiko kanodzimwa mwenje wevakaipa? Kanganiko vachiwirwa nenjodzi, magumo anotarwa naMwari mukutsamwa kwake?
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 Vanofanana namakoto anopeperetswa nemhepo runganiko, sehundi inokukurwa nedutu?
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 Zvinonzi, ‘Mwari anochengetera vana vomunhu kutongwa.’ Ngaamutsive iye amene, kuitira kuti agozviziva!
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 Meso ake pachake ngaaone kuparadzwa kwake; iye ngaanwe kutsamwa kwoWamasimba Ose.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 Nokuti ane hanya yeiko nemhuri yaanosiya shure, mwedzi yaakagoverwa zvoyopera?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 “Ko, pane munhu angagona kudzidzisa ruzivo kuna Mwari here, iye achitonga kunyange vari pamusoro-soro?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 Mumwe munhu anofa achine simba rake rizere, akachengetedzeka uye akagadzikana,
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 muviri wake wakagwinya, mapfupa ake azere nomwongo.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 Mumwe munhu anofa ane shungu dzomwoyo, asina kumbonakidzwa nezvipi zvazvo zvakanaka.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 Vanovata muguruva pamwe chete, uye honye dzinovafukidza vose.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 “Ndinoziva chose zvamunofunga, iwo mano amungandikanganisa nawo.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 Imi munoti, ‘Imba yomunhu mukuru iripiko zvino, iwo matende aigarwa navanhu vakaipa?’
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Hauna kumbobvunza vafambi vaya here? Hauna kuva nehanya nenhoroondo dzavo here,
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 dzokuti munhu akaipa anodarikwa pazuva renjodzi, kuti anorwirwa pazuva rokutsamwa?
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Ndianiko anotsoropodza mafambiro ake pachena? Ndianiko anomuripira pane zvaakaita?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 Iye anotakurwa achiendeswa kuguva, uye rinda rake rinorindwa.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 Ivhu romunhika rinotapira kwaari; vanhu vose vanomutevera, uye anotungamirirwa navazhinji vasingaverengeki.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 “Saka mungandinyaradza sei nezvisina maturo? Hapana chasara pakupindura kwenyu asi nhema dzoga!”
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
