Псалми 37
1 Немој се жестити гледајући неваљале, немој завидети онима који чине безакоње.
Давидів.
2 Јер се као трава брзо косе, и као зелено биље вену.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Уздај се у Господа и твори добро; живи на земљи и храни истину.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Теши се Господом, и учиниће ти шта ти срце жели.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Предај Господу пут свој, и уздај се у Њега, Он ће учинити.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 И извешће као видело правду твоју, и правицу твоју као подне.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Ослони се на Господа, и чекај Га. Немој се жестити гледајући кога где напредује на путу свом, човека, који ради шта намисли.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Утишај гнев, и остави јарост; немој се дражити да зло чиниш.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 Јер ће се истребити који чине зло, а који чекају Господа наследиће земљу.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Још мало, па неће бити безбожника; погледаћеш на место његово, а њега нема.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 А смерни ће наследити земљу, и наслађиваће се множином мира.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Зло мисли безбожник праведнику, и шкргуће на њ зубима својим.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 Али му се Господ смеје, јер види да се примиче дан његов.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Мач потежу безбожници, запињу лук свој, да оборе убогога и ништега и покољу оне који иду правим путем.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Мач ће њихов ударити у њихово срце, и лукови њихови поломиће се.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Боље је мало у праведника него богатство многих безбожника.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 Јер ће се мишице безбожницима потрти, а праведнике утврђује Господ.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 Зна Господ дане безазленима, и део њихов траје довека.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 Неће се постидети у зло доба, у дане гладне биће сити.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 А безбожници гину, и непријатељи Господњи као лепота шумска пролазе, као дим пролазе.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Безбожник узаима и не враћа, а праведник поклања и даје.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 Јер које Он благослови, они наследе земљу, а које Он прокуне, они се истребе.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 Господ утврђује кораке сваког човека и мио Му је пут његов.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 Кад посрне да падне, неће пасти, јер га Господ држи за руку.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Бејах млад и остарех, и не видех праведника остављеног, ни деце његове да просе хлеба.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Сваки дан поклања и даје у зајам, и на наслеђу је његовом благослов.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Уклањај се ода зла, и чини добро, и живи довека.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Јер Господ љуби праведни суд, и не оставља свеце своје; увек се они чувају; а племе ће се безбожничко истребити.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 Праведници ће наследити земљу, и живеће на њој довека.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Уста праведникова говоре мудрост, и језик његов казује истину.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Закон је Бога његовог њему у срцу, стопала се његова не спотичу.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 Безбожник вреба праведника, и тражи да га убије;
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 Али га Господ неће пустити у руке његове, нити ће дати да га окриве кад се стану судити.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Чекај Господа и држи се пута Његовог, и Он ће те поставити да владаш земљом; видећеш како ће се истребити безбожници.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Видех безбожника страшног који се рашириваше као гранато дрво;
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Али прође, и ево нема га; тражим га и не находим.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Храни чистоту и пази правду, јер ће у човека мирног остати наслеђе.
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 А безаконика ће нестати сасвим; наслеђе ће се безбожничко затрти.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 Од Господа је спасење праведницима; Он је крепост њихова у невољи.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 Господ ће им помоћи, и избавиће их; избавиће их од безбожника, и сачуваће их, јер се у Њега уздају.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
