< Књига о Јову 38 >

1 Тада одговори Господ Јову из вихора и рече:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 Ко је то што замрачује савет речима неразумно?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Опаши се сада као човек; ја ћу те питати, а ти ми казуј.
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 Где си ти био кад ја оснивах земљу? Кажи, ако си разуман.
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 Ко јој је одредио мере? Знаш ли? Или ко је растегао уже преко ње?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 На чем су подножја њена углављена? Или ко јој је метнуо камен угаони?
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 Кад певаху заједно звезде јутарње и сви синови Божји кликоваху.
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 Или ко је затворио море вратима кад као из утробе изиђе?
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 Кад га одех облаком и пових тамом;
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 Кад поставих за њ уредбу своју и метнух му преворнице и врата;
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 И рекох: Довде ћеш долазити, а даље нећеш, и ту ће се устављати поносити валови твоји.
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 Јеси ли свог века заповедио јутру, показао зори место њено,
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 Да се ухвати земљи за крајеве, и да се растерају с ње безбожници,
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 Да се она промени као блато печатно, а они да стоје као хаљина,
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 Да се одузме безбожницима светлост њихова и рука подигнута да се сломи?
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 Јеси ли долазио до дубина морских? И по дну пропасти јеси ли ходио?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Јесу ли ти се отворила врата смртна, и врата сена смртног јеси ли видео?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 Јеси ли сагледао ширину земаљску? Кажи, ако знаш све то.
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Који је пут к стану светлости? И где је место тами,
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 Да би је узео и одвео до међе њене, и знао стазе к дому њеном?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 Знаш ти; јер си се онда родио, и број је дана твојих велик.
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 Јеси ли улазио у ризнице снежне? Или ризнице градне јеси ли видео,
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 Које чувам за време невоље, за дан боја и рата?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 Којим се путем дели светлост и устока се разилази по земљи?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 Ко је разделио јазове поводњу и пут светлици громовној?
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 Да би ишао дажд на земљу где нема никога, и на пустињу где нема човека,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 Да напоји пуста и неродна места, и учини да расте трава зелена.
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 Има ли дажд оца? Или ко је родио капље росне?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 Из чије је утробе изашао лед, и ко је родио слану небеску,
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 Да се воде скривају и постају као камен и крајеви пропасти срастају?
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 Можеш ли свезати милине влашићима? Или свезу штапима разрешити?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 Можеш ли извести јужне звезде на време? Или кола са звездама њиховим хоћеш ли водити?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Знаш ли ред небески? Можеш ли ти уређивати владу његову на земљи?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 Можеш ли дигнути глас свој до облака да би те мноштво воде покрило?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Можеш ли пустити муње да иду, и да ти кажу: Ево нас?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 Ко је метнуо човеку у срце мудрост? Или ко је дао души разум?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 Ко ће избројати облаке мудрошћу, и мехове небеске ко ће излити,
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 Да се расквашен прах згусне и груде се слепе?
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 Ловиш ли ти лаву лов? И лавићима трбух пуниш,
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 Кад леже у пећинама и вребају у заклону свом?
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 Ко готови гаврану храну његову кад птићи његови вичу к Богу и лутају немајући шта јести?
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?

< Књига о Јову 38 >