Rimljanima 5
1 Opravdavši se dakle vjerom, imamo mir s Bogom kroz Gospoda svojega Isusa Hrista,
Тому, виправдані вірою, ми маємо мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
2 Kroz kojega i pristup naðosmo vjerom u ovu blagodat u kojoj stojimo, i hvalimo se nadanjem slave Božije.
через Якого ми вірою отримали доступ до цієї благодаті, в якій зараз перебуваємо й радіємо з надії на славу Божу.
3 Ne samo pak to, nego se hvalimo i nevoljama, znajuæi da nevolja trpljenje gradi;
Але не тільки з цього, ми також радіємо у своїх стражданнях, бо знаємо, що страждання породжують терпіння,
4 A trpljenje iskustvo, a iskustvo nadanje;
терпіння – стійкість, а стійкість – надію.
5 A nadanje neæe se osramotiti, jer se ljubav Božija izli u srca naša Duhom svetijem koji je dat nama.
І надія не засоромить [нас], адже Божа любов влилася в наші серця через Духа Святого, Який був нам даний.
6 Jer Hristos još kad slabi bjesmo umrije u vrijeme svoje za bezbožnike.
Бо коли ми були ще безсилі, Христос у призначений час помер за нечестивих.
7 Jer jedva ko umre za pravednika; za dobroga može biti da bi se ko usudio umrijeti.
Адже навряд чи хтось помре за праведника; хіба що за добру [людину], можливо, хтось i зважиться померти.
8 Ali Bog pokazuje svoju ljubav k nama što Hristos još kad bijasmo grješnici umrije za nas.
Але Бог виявив Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками.
9 Mnogo æemo dakle veæma biti kroza nj spaseni od gnjeva kad smo se sad opravdali krvlju njegovom.
Тим більше тепер, виправдані Його кров’ю, ми врятуємося від [Божого] гніву.
10 Jer kad smo se pomirili s Bogom smræu sina njegova dok smo još bili neprijatelji, mnogo æemo se veæma spasti u životu njegovu kad smo se pomirili.
Адже якщо, будучи ворогами, ми примирилися з Богом через смерть Його Сина, то тим більше тепер, примирившись, ми будемо спасенні через Його життя.
11 Ne samo pak to, nego se hvalimo i Bogom kroz Gospoda svojega Isusa Hrista, kroz kojega sad primismo pomirenje.
І не тільки це, ми радіємо в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми тепер отримали примирення.
12 Zato kao što kroz jednoga èovjeka doðe na svijet grijeh, i kroz grijeh smrt, i tako smrt uðe u sve ljude, jer svi sagriješiše.
Отже, як гріх увійшов у світ через одну людину, а через гріх – смерть, так само смерть перейшла до всіх людей, бо всі згрішили.
13 Jer grijeh bješe na svijetu do zakona; ali se grijeh ne primaše kad ne bješe zakona;
Гріх же був у світі ще до Закону, але гріх не зараховується там, де немає Закону.
14 Nego carova smrt od Adama tja do Mojsija i nad onima koji nijesu sagriješili prestupivši kao Adam, koji je prilika onoga koji šæadijaše doæi.
Однак смерть панувала від Адама до часу Мойсея навіть над тими, хто не згрішив через непокору, як Адам, який є прообразом Того, Хто мав прийти.
15 Ali dar nije tako kao grijeh; jer kad kroz grijeh jednoga pomriješe mnogi, mnogo se veæa blagodat Božija i dar izli izobilno na mnoge blagodaæu jednoga èovjeka Isusa Hrista.
Але дар благодаті не такий, як провина [Адама]. Бо якщо через провину однієї [людини] багато [людей] загинуло, то наскільки більшою є благодать Божа і дар через благодать однієї людини – Ісуса Христа, які щедро вилились на багатьох.
16 I dar nije kao grijeh jednoga: jer za grijeh jednoga bi osuðenje, a dar od mnogijeh grijehova opravdanje.
І дар не такий, як осуд, що прийшов через гріх [Адама]. Адже суд за один гріх приніс засудження, але дар благодаті приніс виправдання від багатьох провин.
17 Jer kad za grijeh jednoga carova smrt kroz jednoga, koliko æe veæma oni koji primaju izobilje blagodati i dar pravde u životu carovati kroz jednoga Isusa Hrista!
Бо якщо через гріх [Адама] запанувала смерть, то тим більше ті, хто отримає повноту благодаті й дар праведності, царюватимуть у житті через Одного – Ісуса Христа.
18 Zato dakle kao što za grijeh jednoga doðe osuðenje na sve ljude, tako i pravdom jednoga doðe na sve ljude opravdanje života.
Отже, як один злочин призвів до засудження всіх людей, так через один праведний вчинок для всіх людей прийшло виправдання, яке дає життя.
19 Jer kao što neposlušanjem jednoga èovjeka postaše mnogi grješni, tako æe i poslušanjem jednoga biti mnogi pravedni.
Бо так само, як через непослух однієї людини багато людей стали грішниками, так і через послух Одного багато [людей] стане праведними.
20 A zakon doðe uz to da se umnoži grijeh; jer gdje se umnoži grijeh ondje se još veæma umnoži blagodat,
Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. Але там, де збільшився гріх, збільшилась і благодать,
