Psalmi 80
1 Pastire Izrailjev, èuj! koji vodiš sinove Josifove kao ovce, koji sjediš na heruvimima, javi se!
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Pred Jefremom i Venijaminom i Manasijom probudi krjepost svoju, i hodi da nam pomožeš.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Bože! povrati nas, neka zasja lice tvoje da se spasemo!
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 Gospode, Bože nad vojskama! dokle æeš se gnjeviti kad te moli narod tvoj?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Hraniš ih hljebom suznijem, i pojiš ih suzama trostrukom mjerom.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 Uèinio si da se oko nas svaðaju susjedi naši, i neprijatelji se naši smiju meðu sobom.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Bože nad vojskama! povrati nas, neka zasja lice tvoje da se spasemo!
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Iz Misira si prenio èokot, izagnao narode, i posadio ga.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 Okrèio si za nj, i on pusti žile, i zauze svu zemlju.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 Gore se pokriše njegovijem sjenom, i loze su mu kao kedri Božiji.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 Pustio je loze svoje do mora i ogranke svoje do rijeke.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Zašto si mu razvalio ogradu, da ga kida ko god proðe?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 Gorski vepar podgriza ga, i poljska zvijer jede ga.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 Bože nad vojskama! obrati se, pogledaj s neba i vidi, i obiði vinograd ovaj,
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 Sad ovaj, koji je posadila desnica tvoja, i sina, kojega si ukrijepio sebi!
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 Popaljen je ognjem, isjeèen, od strašnoga pogleda tvojega propade.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Neka bude ruka tvoja nad èovjekom desnice tvoje, nad sinom èovjeèijim kojega si utvrdio sebi!
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 I neæemo otstupiti od tebe, oživi nas, i ime tvoje prizivaæemo.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Gospode, Bože nad vojskama! povrati nas, neka zasja lice tvoje, da se spasemo!
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
