Psalmi 52

1 Što se hvališ nevaljalstvom, silni? Milost je Božija svaki dan sa mnom.

Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів, як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“. Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.

2 Nepravdu izmišlja jezik tvoj; on je u tebe kao britva naoštrena, lukavi!

Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!

3 Voliš zlo nego dobro, voliš lagati nego istinu govoriti.

Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, (Се́ла)

4 Ljubiš svakojake rijeèi od pogibli, i jezik lukav.

ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!

5 Toga radi Bog æe te poraziti sasvijem, izbaciæe te i išèupaæe te iz stana, i korijen tvoj iz zemlje živijeh.

Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. (Се́ла)

6 Vidjeæe pravednici i pobojaæe se, i potsmijevaæe mu se:

І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:

7 Gle èovjeka koji ne držaše u Bogu krjeposti svoje, nego se uzdaše u velièinu bogatstva svojega i utvrðivaše se zloæom svojom.

„Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.

8 A ja, kao maslina zelena u domu Gospodnjem, uzdam se u milost Božiju bez prestanka i dovijeka.

А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!

9 Dovijeka æu hvaliti tebe, jer dobro èiniš, i uzdaæu se u ime tvoje; jer si dobar k svecima svojim.

Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!