Psalmi 51
1 Smiluj se na me, Bože, po milosti svojoj, i po velikoj dobroti svojoj oèisti bezakonje moje.
Для дириґента хору. Псалом Давидів, коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої!
2 Operi me dobro od bezakonja mojega, i od grijeha mojega oèisti me.
Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́,
3 Jer ja znam prijestupe svoje, i grijeh je moj jednako preda mnom.
бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно.
4 Samome tebi zgriješih, i na tvoje oèi zlo uèinih, a ti si pravedan u rijeèima svojim i èist u sudu svojem.
Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм.
5 Gle, u bezakonju rodih se, i u grijehu zatrudnje mati moja mnom.
Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя.
6 Gle, istinu ljubiš u srcu, i iznutra javljaš mi mudrost.
Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені.
7 Pokropi me isopom, i oèistiæu se; umij me, i biæu bjelji od snijega.
Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу.
8 Daj mi da slušam radost i veselje, da se prenu kosti koje si potro.
Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в.
9 Odvrati lice svoje od grijeha mojih, i sva bezakonja moja oèisti.
Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй.
10 Uèini mi, Bože, èisto srce, i duh prav ponovi u meni.
Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́.
11 Nemoj me odvrgnuti od lica svojega, i svetoga duha svojega nemoj uzeti od mene.
Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
12 Vrati mi radost spasenja svojega, i duh vladalaèki neka me potkrijepi.
Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.
13 Nauèiæu bezakonike putovima tvojim, i grješnici k tebi æe se obratiti.
Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе.
14 Izbavi me od krvi, Bože, Bože, spasitelju moj, i jezik æe moj glasiti pravdu tvoju.
Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість!
15 Gospode! otvori usta moja, i ona æe kazati hvalu tvoju.
Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
16 Jer žrtve neæeš: ja bih je prinio; za žrtve paljenice ne mariš.
бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде.
17 Žrtva je Bogu duh skrušen, srca skrušena i poništena ne odbacuješ, Bože.
Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже!
18 Po dobroti svojoj, Gospode, èini dobro Sionu, podigni zidove Jerusalimske.
Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, —
19 Onda æe ti biti mile žrtve pravde, prinosi i žrtve paljenice; onda æe metati na žrtvenik tvoj teoce.
тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців!
