Psalmi 38
1 Gospode! nemoj me karati u gnjevu svojem, niti me nakazati u jarosti svojoj.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Jer strijele tvoje ustrijeliše me, i ruka me tvoja tišti.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Nema zdrava mjesta na tijelu mojem od gnjeva tvojega; nema mira u kostima mojim od grijeha mojega.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Jer bezakonja moja izaðoše vrh glave moje, kao teško breme otežaše mi.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Usmrdješe se i zagnojiše se rane moje od bezumlja mojega.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Zgrèio sam se i pogurio veoma, vas dan idem sjetan;
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Jer sam iznutra pun ognja, i nema zdrava mjesta na tijelu mojem.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Iznemogoh i veoma oslabih, rièem od trzanja srca svojega.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Gospode! pred tobom su sve želje moje, i uzdisanje moje nije od tebe sakriveno.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Srce moje jako kuca, ostavi me snaga moja, i vid oèiju mojijeh, ni njega mi nema.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Drugovi moji i prijatelji moji videæi rane moje otstupiše, daleko stoje bližnji moji.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 Koji traže dušu moju namještaju zamku, i koji su mi zlu radi, govore o pogibli i po vas dan misle o prijevari.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 A ja kao gluh ne èujem i kao nijem koji ne otvora usta svojijeh.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Ja sam kao èovjek koji ne èuje ili nema u ustima svojim pravdanja.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Jer tebe, Gospode, èekam, ti odgovaraj za mene, Gospode, Bože moj!
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Jer rekoh: da mi se ne svete, i da se ne razmeæu nada mnom, kad se spotakne noga moja.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Jer sam gotov pasti, i tuga je moja svagda sa mnom.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Priznajem krivicu svoju, i tužim radi grijeha svojega.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 Neprijatelji moji žive, jaki su, i (sila) ih ima što me nenavide na pravdi.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Koji mi vraæaju zlo za dobro, neprijatelji su mi zato što sam pristao za dobrim.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Nemoj me ostaviti, Gospode, Bože moj! nemoj se udaljiti od mene.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Pohitaj u pomoæ meni, Gospode, spasitelju moj!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
