Psalmi 37
1 Nemoj se žestiti gledajuæi nevaljale, nemoj zavidjeti onima koji èine bezakonje.
Давидів.
2 Jer se kao trava brzo kose, i kao zeleno bilje venu.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Uzdaj se u Gospoda i tvori dobro; živi na zemlji i hrani istinu.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Tješi se Gospodom, i uèiniæe ti što ti srce želi.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Predaj Gospodu put svoj, i uzdaj se u njega, on æe uèiniti.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 I izvešæe kao vidjelo pravdu tvoju, i pravicu tvoju kao podne.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Osloni se na Gospoda, i èekaj ga. Nemoj se žestiti gledajuæi koga gdje napreduje na putu svojem, èovjeka, koji radi što namisli.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Utišaj gnjev, i ostavi jarost; nemoj se dražiti da zlo èiniš.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 Jer æe se istrijebiti koji èine zlo, a koji èekaju Gospoda naslijediæe zemlju.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Još malo, pa neæe biti bezbožnika; pogledaæeš na mjesto njegovo, a njega nema.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 A smjerni æe naslijediti zemlju, i naslaðivaæe se množinom mira.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Zlo misli bezbožnik pravedniku, i škrguæe na nj zubima svojim.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 Ali mu se Gospod smije, jer vidi da se primièe dan njegov.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Maè potežu bezbožnici, zapinju luk svoj, da obore ubogoga i ništega i pokolju one koji idu pravim putem.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Maè æe njihov udariti u njihovo srce, i lukovi njihovi polomiæe se.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Bolje je malo u pravednika nego bogatstvo mnogih bezbožnika.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 Jer æe se mišice bezbožnicima potrti, a pravednike utvrðuje Gospod.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 Zna Gospod dane bezazlenima, i dio njihov traje dovijeka.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 Neæe se postidjeti u zlo doba, u dane gladne biæe siti.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 A bezbožnici ginu, i neprijatelji Gospodnji kao ljepota šumska prolaze, kao dim prolaze.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Bezbožnik uzaima i ne vraæa, a pravednik poklanja i daje.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 Jer koje on blagoslovi, oni naslijede zemlju, a koje on prokune, oni se istrijebe.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 Gospod utvrðuje korake svakoga èovjeka i mio mu je put njegov.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 Kad posrne da padne, neæe pasti, jer ga Gospod drži za ruku.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Bijah mlad i ostarjeh, i ne vidjeh pravednika ostavljena, ni djece njegove da prose hljeba.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Svaki dan poklanja i daje u zajam, i na natražju je njegovu blagoslov.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Uklanjaj se oda zla, i èini dobro, i živi dovijeka.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Jer Gospod ljubi pravedni sud, i ne ostavlja svetaca svojijeh; uvijek se oni èuvaju; a pleme æe se bezbožnièko istrijebiti.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 Pravednici æe naslijediti zemlju, i živjeæe na njoj dovijeka.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Usta pravednikova govore mudrost, i jezik njegov kazuje istinu.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Zakon je Boga njegova njemu u srcu, stopala se njegova ne spotièu.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 Bezbožnik vreba pravednika, i traži da ga ubije;
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 Ali ga Gospod neæe pustiti u ruke njegove, niti æe dati da ga okrive kad se stanu suditi.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Èekaj Gospoda i drži se puta njegova, i on æe te postaviti da vladaš zemljom; vidjeæeš kako æe se istrijebiti bezbožnici.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Vidjeh bezbožnika strašna koji se raširivaše kao granato drvo;
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Ali proðe, i evo nema ga; tražim ga i ne nahodim.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Hrani èistotu i pazi pravdu, jer æe u èovjeka mirna ostati natražje.
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 A bezakonika æe nestati sasvijem; natražje æe se bezbožnièko zatrti.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 Od Gospoda je spasenje pravednicima; on je krjepost njihova u nevolji.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 Gospod æe im pomoæi, i izbaviæe ih; izbaviæe ih od bezbožnika, i saèuvaæe ih, jer se u njega uzdaju.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
