Psalmi 36

1 Bezakoniku je bezbožna rijeè u srcu; nema straha Božijega pred oèima njegovijem.

Для дириґента хору. Раба Господнього Давида. Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,

2 Ali laže sebi u oèi, mjesto da prizna svoje bezakonje i omrzne na nj.

бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.

3 Rijeèi su usta njegovijeh nepravda i lukavstvo, neæe da se opameti da tvori dobro.

Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.

4 Bezakonje smišlja na postelji svojoj, stoji na putu rðavom, zlo mu nije mrsko.

Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.

5 Gospode! do neba je milost tvoja, i istina tvoja do oblaka.

Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,

6 Pravda je tvoja kao gore Božije, sudovi tvoji bezdana velika; ljude i stoku ti èuvaš, Gospode!

Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!

7 Kako je dragocjena milost tvoja, Bože! sinovi ljudski u sjenu krila tvojih ne boje se.

Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:

8 Hrane se od izobila doma tvojega, i iz potoka sladosti svojih ti ih napajaš.

вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,

9 Jer je u tebe izvor životu, tvojom svjetlošæu vidimo svjetlost.

бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!

10 Raširi milost svoju na one koji te znadu, i pravdu svoju na dobra srca.

Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!

11 Ne daj da stane na mene noga ohola, i ruka bezbožnièka da me zaljulja.

Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!

12 Onamo neka padnu koji èine bezakonje, neka se stropoštaju i ne mogu ustati.

Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.